Адамовський Олег Олегович

Зовнішні відеофайли
	Майор Олег Адамовський - Герой України (посмертно)

Олег Адамовський
Адамовський Олег Олегович
Олег Адамовський; Адамовський Олег Олегович
Майор
Загальна інформація
Народження	21 січня 1992; с. Урожайне, Донецька область
Смерть	12 березня 2022 (30 років); біля Харкова; (загинув під час російського вторгнення в Україну)
Національність	українець
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Псевдо	Марвел
Військова служба
Роки служби	2009-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна / Бої за Харків
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адамовський.

Олег Олегович Адамовський (нар. 21 січня 1992, с. Урожайне, Донецька область — пом. 12 березня 2022, біля Харкова) — підполковник (посмертно; майор під час служби) Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).

Життєпис

Олег Адамовський народився у селі Урожайне Донецької області. Мріяв бути професійним військовим ще з дитинства, коли уважно слухав розповіді батька про службу в армії. 2014 року закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з відзнакою. Служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка^[1], був учасником бойових дій на сході України.

12 березня 2022 року загинув під час оборони Харкова^[2]. Група під його керівництвом під час виконання бойового завдання, натрапила на ворожу засідку. Олег Адамовський до останнього прикривав відхід побратимів… ціною свого життя^[3].

Поховали Олега 15 березня 2022 року у селищі Велика Новосілка на рідній Донеччині. Того ж дня ворожими снарядами було пошкоджено будинок, де він жив з дружиною Ганною Адамовською^[1]^[4].

Перепоховали Олега 19 березня 2023 року в місті Харкові на Алеї Слави. В Олега залишилася дружина.

Нагороди

звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5].
орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 березня 2022 посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[6].

Див. також

Втрати 92-ї окремої механізованої бригади

Примітки

↑ ^а ^б Олехнович, Анастасія (4 квітня 2022). Ганна Адамовська, вдова Героя України: «У день прощання з Олегом ворожий снаряд знищив нашу квартиру…». Армія.inform (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
↑ У боях за Харків загинув майор Олег Адамовський. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
↑ Врятував побратимів ціною життя: історія Героя Олега Адамовського, який захищав Харків. 24 канал (укр.). 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
↑ Росковінська, Юліана (10 квітня 2022). Прикрив відхід побратимів ціною власного життя: історія Героя Олега Адамовського, який обороняв Харків. Українські національні новини (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 2022-0-10.
↑ Указ Президента України від 2 квітня 2022 року № 201/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
↑ Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Анастасія Олехнович, Вдова Героя України Олега Адамовського отримала з рук Президента орден «Золота Зірка» // АрміяInform. — 2022. — 26 травня.
Вікторія Трудько, «В останні хвилини життя він молився», — дружина бійця, який врятував побратимів ціною свого життя // Експрес. — 2022. — 14 квітня.
Віддав життя, прикриваючи відхід побратимів. Історія Героя України Олега Адамовського

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Ганна_Адамовська,_вдова_Героя-1] а ^б Олехнович, Анастасія (4 квітня 2022). Ганна Адамовська, вдова Героя України: «У день прощання з Олегом ворожий снаряд знищив нашу квартиру…». Армія.inform (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.

[2] У боях за Харків загинув майор Олег Адамовський. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

[Врятував_побратимів-3] Врятував побратимів ціною життя: історія Героя Олега Адамовського, який захищав Харків. 24 канал (укр.). 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.

[4] Росковінська, Юліана (10 квітня 2022). Прикрив відхід побратимів ціною власного життя: історія Героя Олега Адамовського, який обороняв Харків. Українські національні новини (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 2022-0-10.

[5] Указ Президента України від 2 квітня 2022 року № 201/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

[6] Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]