Адам Ідзковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Ідзковський
Народився24 грудня 1798 (4 січня 1799)
Ольшанка, Нова Східна Пруссія, Королівство Пруссія
Помер3 (15) травня 1879 (80 років)
Літин, Подільська губернія, Російська імперія
КраїнаРеспубліка Польща
 Російська імперія
Діяльністьархітектор, письменник, художник
Alma materВаршавський університет
Знання мовпольська

Адам Ідзковський (пол. Adam Idźkowski; 24 грудня 1798 Вільшанка, Мазовецького воєводства, Речі Посполитої — 3 травня 1879, Літин (нині Вінницька область, Україна)) — польський архітектор і теоретик архітектури, представник пізнього класицизму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив будівельне відділення Варшавського університету в 1824 р. Ще під час навчання талановитий студент звернув до себе увагу міністра фінансів князя Ф. К. Друцького-Любецького, завдяки якому отримав урядову стипендію для подальшого навчання в Італії в Академії витончених мистецтв у Флоренції, членом якої він став згодом.

Після повернення на батьківщину призначений асесором з будівництва при Комісії сповідань і громадської просвіти. Учень і послідовник Антоніо Корацці.

У 1840-ті роки працював на посаді архітектора та будівничого імператорського замку і палаців в Варшаві та Скерневицях.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Автор проєктів багатьох палаців у Литві, Білорусі, Мазовії та інших місцях Царства Польського і Російської імперії.

  • В 1828 розробив проєкт будівництва тунелю під річкою Вісла для з'єднання Варшави з Прагою, історичним районом польської столиці — передмістям, розташованим на правому березі річки (проект не був реалізований через відсутність коштів).
  • Близько 1832 року ймовірно Ідзковський перебудував у неоготичному стилі палац Любомирських у Мокотові у Варшаві.[1]
  • У 1837 розробив проєкт перебудови Саксонського палацу (первинний проєкт ймовірно М. Д. Пеппельмана). Замість зруйнованої середньої частини будинку побудував у 1839-1842 роках колонаду на 11-ти аркадах. Фасади палацу перебудували у стилі класицизму. У 19251933 роках палац відреставрували.[2]
  • Перебудував Кафедральний собор Івана Хрестителя у Варшаві у стилі англійської готики (1836—1840).
  • У 1840-ті роки за його проєктами до центральної частини Гомельського палацу, зведеного при П. О. Румянцеві-Задунайському і купленого Іваном Паскевичем, прибудували флігель і вежу, одночасно створили чудовий парк. Нині архітектурно-парковий ансамбль — візитна картка Гомеля.
  • Спроектував варшавську лікарню св. Лазаря.
  • Розробив проєкт імператорського палацу на Повонзках.
  • Перебудував костел св. Лавра у Варшаві в церкву Володимирської ікони Божої Матері в 1841.
  • Автор постаменту пам'ятника Копернику у Варшаві.
  • Нереалізований проєкт регуляції площі Замкової у Варшаві.[3]
  • В 1843 розробив проєкт мавзолею для імператора Наполеона та багато ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Z. M. Mokotów Lubomirskiej // Tygodnik Ilustrowany. — 30 kwietnia 1939. — № 18 (4098). — S. 350.
  2. Król A. Budowle zabytkowe w wojsku // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 312.
  3. Byrski E. «Kosmetyka» czy «chirurgia» // Prosto z Mostu. — 10—17 kwietnia 1938. — № 18—19 (184—185). — S. 8.

Література

[ред. | ред. код]
  • Encyklopedia Warszawy. — Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 1994. — S. 270. — ISBN 83-01-08836-2.(пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]