Адам Готлоб Еленшлегер
| Адам Готлоб Еленшлегер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 листопада 1779[1][2][…] або 1779[4] Копенгаген[1][6] |
| Помер | 20 січня 1850[1][2][…] або 1850[4] Копенгаген[1][6] |
| Країна | Королівство Данія |
| Діяльність | поет, драматург, письменник, автобіограф, лібретист, викладач університету, поет-пісняр |
| Галузь | література |
| Alma mater | Копенгагенський університет[1] і Efterslægtend |
| Знання мов | данська[7][8] |
| Заклад | Копенгагенський університет |
| Членство | Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Ludlamshöhled |
| Напрямок | романтизм |
| Magnum opus | The golden hornsd, Гімн Данії і Aladdin[d] |
| Посада | ректор[9] і ректор |
| Батько | Joachim Conrad Oehlenschlägerd |
| Брати, сестри | Sophie Ørstedd |
| У шлюбі з | Christiane Georgina Elisabeth Öhlenschlägerd |
| Діти | Marie Louise Oehlenschlägerd |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0644212 |
Адам Ґотлоб Еленшлеґер (Adam Gottlob Oehlenschläger; 14 листопада 1779, Вестербро, поблизу Копенгагена — 20 січня 1850, Копенгаген) — данський письменник, драматург, поет. Представник романтизму.
Автор слів національного гімну Данії.
Батько Еленшлегера був органістом і управителем палацу Фредеріксберг. Мати була родом з Німеччини. З дев'яти років Еленшлегер почав складати вірші. У 12-річному віці, гуляючи по саду Фредеріксберг, познайомився з поетом Едвардом Стромом, який запросив його у свою школу, де викладав скандинавську міфологію.
До вступу в 1800 році на юридичний факультет Копенгагенського університету брав участь у театральних постановках, але досить скоро переконався в нестачі справжнього покликання до цього роду мистецтва.
Знайомство з творами Гете, захоплення Шиллером, Шекспіром і Жаном-Полем відірвало юнака від нецікавої юриспруденції, а в 1801 році війна з Англією — і від університету взагалі. Еленшлегер вступив у загін волонтерів-студентів; тоді ж він написав кілька патріотичних і військових пісень і драматичний етюд: «2 квітня 1801 року» (день битви на Копенгагенському рейді).
Пробуджений війною патріотизм данців позначився загальним захопленням древньою історією Півночі, сагами і міфологією — захопленням, що відбилася і на творчості Еленшлегера.
Захоплення древньою історією підтримували товариші — брати Ерстед (які стали згодом знаменитим ученим і великим державним діячем). У 1802 році в Копенгаген приїхав філософ Хенрік Стеффенс. Еленшлегер відвідав його лекції і після зустрічі зі Стеффенсом написав свою відому поему «Золоті роги» («Guldhornene»), яка швидко облетіла всю країну і поклала міцну основу його слави.
У кінці 1802 вийшла у світ перша невеличка збірка віршів Еленшлегера, яка довго залишалася класичним зразком північної поезії XIX століття. До її складу увійшло 34 оригінальних (переважно балади) і 5 перекладних віршів і «Комедія Іванової ночі» — ряд строкатих сцен з народного життя. Найбільш видатні з віршів, крім «Золотих рогів» — «Ворон», «Левиний лицар», «Гарольд в священному гаю», «Поет в Лейрському гаю», «Пробудження весни» і «Смерть ярла Хакона».
Еленшлегер отримав, завдяки успіху своїх творів, державну стипендію, яка дозволила йому відвідати Німеччину, де він зустрівся з Гете. У 1807 році була опублікована збірка поем, в яких Еленшлегер звернувся до скандинавської міфології. До збірки увійшла поема «Ярл Хакон». Поставлена на сцені копенгагенського Королівського театру була сприйнята із захватом. У наступні роки Еленшлегер подорожував по Європі, відвідавши Дрезден, Париж, Швейцарію, Рим, і написав кілька творів на історичні й міфологічні сюжети — трагедії «Пальнатоке» (1807), «Аксель і Вальборг» (1808), «Корреджо» (1809) та ін. У 1809 році Еленшлегер повернувся в Данію і став професором естетики Копенгагенського університету.
- ↑ а б в г д е Неустроев В. П. Эленшлегер // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б в http://emp-web-84.zetcom.ch/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=12479
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Эленшлегер Адам Готлоб // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://universitetshistorie.ku.dk/personer_og_priser/rektorer/rektorer_1537-1850/
- Еленшлеґер Адам Готлоб // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 601. — ISBN 966-692-578-8.
