Перейти до вмісту

Адам Коллар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адам Коллар
словац. Adam František Kollár
Народився17 квітня 1718(1718-04-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих або 15 квітня 1723(1723-04-15)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Терхова
Помер10 липня 1783(1783-07-10)[4][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих або 15 липня 1783(1783-07-15)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Габсбурзька монархія[4]
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія
Діяльністьправник, історик, етнолог, policy advisor, письменник, бібліотекар, архівіст, мовознавець, поет, редактор, педагог
Alma materВіденський університет (1740) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія
ЗакладМарія Терезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаписьменник, історик, бібліотекар
БатькоМатей Коларик
МатиРегина Мисловська
ДітиТереза
CMNS: Адам Коллар у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Адам Коллар (словац. Adam František Kollár de Keresztén, угор. Kollár Ádám Ferenc; 17 квітня 1718, Терхова — 10 липня 1783, Відень) — словацький письменник, історик, бібліотекар. За його мудрість і обсяг знань його прозвали «Словацьким Сократом». Коллару також приписують введення терміну етнологія та формулювання його першого визначення в 1783. Деякі автори бачать в ньому одного з найбільш ранніх прословацьких, прослов'янських активістів в Габсбурзькій монархії.

Біографія

[ред. | ред. код]

У своїх публікаціях вимагав скасування кріпосного права, оподаткування дворянства і введення свободи віросповідання. Він зазначав, що старе феодальне суспільство потребує радикальної реформи. Коллар своїми поглядами вплинув на освітні реформи Марії-Терезії. Він був прихильником освіченого абсолютизму, вимагав рівноправності громадян. Угорське дворянство відхиляло всі запропоновані реформи, тому що воно відчувало в них загрозу. Також, Коллар виступав за зміцнення влади монарха (у праці «De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae circa sacra apost. Regnum Ungariae»). Обурення угорських представників в парламенті призвели до привселюдного знищення праць Коллара на Братиславській площі. Коллар був першим словаком, що зібрав велику бібліотеку за підтримки Віденського двору і займався науковим вивченням слов'янської історії.

Праці

[ред. | ред. код]
  • 1761 / 1762 — Viedenská zbierka dokumentov všetkých čias (Analecta monumentorum omnis aevi Vindobonensia, I—II.), Viedeň
  • 1762 — Casp. Ursini Velii de bello Pannonico libri decem cum adnotationibus et appendice critico, Viedeň
  • 1763 — Nicolai Olahi… Hungaria et Attila…, Viedeň, reedícia diela od Mikuláša Oláha
  • 1764 — O pôvode a nepretržitom používaní zákonodárnej moci v cirkevných záležitostiach aspoštolských kráľov uhorských (De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae legilatoriae circa sacra apost. regnum Ungariae)
  • 1769 — O pôvode, rozšírení a osadení rusínskej národnosti v Uhorsku (De ortu, progressu et inclatu nationis Ruthenicae in Hungaria), prvé dejiny uhorských Ukrajincov
  • 1772 — Jurium Hungariae in Russiam minorem et Podoliam, Bohemiaeque in Osvicensem et Zatoriensem ducatus explicatio, Viedeň; aj v nemčine
  • 1777 — Učebný poriadok (Ratio educationis), pedagogické práce ovplyvňujúce školskú reformu
  • 1783 — Pôvaby dejín verejného práva uhorského kráľovstva (Historiae jurisque publici regni Ungariae amoenitates, I—II., Viedeň)

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Kollar von Keresztén, Adam Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 324.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118564846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Адам_Коллар