Перейти до вмісту

Адам Прухнік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адам Прухнік
пол. Adam Próchnik
 
Народження: 21 серпня 1892(1892-08-21)[1][2]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1]
Смерть: 22 травня 1942(1942-05-22)[1][2] (49 років)
Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх[1]
Поховання: Евангелістський цвинтар Варшави
Країна:  Республіка Польща
Освіта: ЛНУ ім. І. Франка
Партія: Польська соціалістична партія
Батько: Іґнаци Дашинський
Мати: Felicja Nossigd
Автограф:
Нагороди:
Хрест Грюнвальда 1-го ступеня Хрест Незалежності Хрест Хоробрих Хрест Грюнвальда Хрест Незалежності медаль «За поранення»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Адам Фелікс Прухнік (пол. Adam Feliks Próchnik 21 серпня 1892(18920821), Львів — 22 травня 1942, Варшава) — польський політичний діяч, політик та історик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Прухнік народився у Львові 21 серпня 1892 року в єврейській родині.[3] За деякими даними, він був позашлюбним сином Ігнаци Дашинського від соціолога Феліції Носсіг.[4][5]

Став соціалістом ще в середній школі.[3] Будучи студентом, вступив в Польську соціал-демократичну партію Галичини, підтримав Польську соціалістичну партію — Лівиця[3].

До Першої світової війни вступив до польської воєнізованої організації Союз збройної боротьби . З початком Першої світової війни був призваний в Австро-Угорську армію (1914), важко поранений в 1917 році. Під час перебування у шпиталі в Відні, став членом таємної польської організації, Польська військова організація . Дезертирував з австрійської армії, що призвело до загрози трибуналу з боку Австро-Угорщини. Але в результаті він був звільнений. Брав участь у битві за Львів під час польсько-української війни[3].

У міжвоєнній Польщі Прухнік став активістом Польської соціалістичної партії і підтримував ініціативи, спрямовані на поліпшення становища робітничого класу країни. Він підтримував включення Сілезії до Польщі, що була на шляху відродження. У 1928 році був обраний депутатом польського сейму. Дотримувався лівої позиції, зокрема співпрацював з комуністами. Під псевдонімом Генріх Свобода (пол. Henryk Swoboda публікував в газеті «Робітник» критичні нариси про політику правої санації польського уряду, звинувативши їх в підриві польської демократії, що зароджувалася. Це призвело до цензури деяких його публікацій.

Могила Прухніка в Варшаві

Він працював архіваріусом в Пйотркув і Познані. Деякий час працював в Міністерстві культури і релігії Польщі. Його спроба увійти в академічне середовище була невдалою, оскільки його клопотання про призначення його в Варшавський університет було відхилено (у зв'язку з його поглядами). Тим не менше він став членом Польського історичного товариства, публікував свої статті в історичних журналах і брав участь в професійних конференціях.[3]

Під час Другої світової війни в окупованій Польщі Прухнік продовжував свою політичну діяльність. Брав участь в підпільних зборах лівих партій. Підтримував підпільну друкарню, був членом «Польських соціалістів» (групі лівого крила ППС), виступав за співпрацю і з Польської соціалістичної партією — Свобода, Рівність, Незалежність, і з Радянським Союзом одночасно.

22 травня 1942 року помер від серцевого нападу.[3]

Наукові роботи

[ред. | ред. код]

У своїх історичних працях Прухнік був прихильником марксистських поглядів. Він був зацікавлений у вивченні революційних процесів, в тому числі соціальних рухів. Він опублікував безліч статей, як в наукових журналах, так і в пресі. Його історичні дослідження були зосереджені на наступних напрямках: французька революція, повстання Костюшка; період історії Польщі після провалу січневого повстання 1863—1864; робітничий рух в Польщі, в тому числі вивчення ролі жінок в польському робітничому русі і новітньої історії Другої Польської Республіки.

  • «Obrona Lwowa od 1 do 22 listopada 1918», Zamość 1919;
  • «Demokracja Kościuszkowska», Lwów 1920 році, Warszawa 1947;
  • «Bunt łódzki w roku одна тисяча вісімсот дев'яносто дві», Warszawa (?) 1932;
  • as Henryk Swoboda «Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej», (first serialized in 1933 in newspaper «Robotnik» (censored), first full version translated into German in 1933. Complete Polish editions in +1957 and тисяча дев'ятсот вісімдесят три.
  • «W trzynastą rocznicę» Krwawej środy ", Warszawa 1936;
  • «Ideologia spółdzielczości robotniczej» Warszawa 1937;
  • "Co to jest spółdzielczość. Istota — cel — zadania ", Warszawa 1937;
  • «Idee i ludzie», Warszawa 1938;
  • «Powstanie państwa polskiego», Warszawa 1939;
  • «Stronnictwa polityczne Wielkiej Rewolucji Francuskiej», Warszawa 1958;
  • «Studia z dziejów polskiego ruchu robotniczego» (editor K. Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1958;
  • «Studia i szkice» (editor K.Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1962;
  • «Francja i Polska w latach 1789—1794» (editor K.Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1964;
  • «Wybór publicystyki» (editors MMDrozdowski, K.Dunin-Wąsowicz, Z.Marciniak, J.Żarnowski), Warszawa 1971;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121227014 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. ↑ а б в г д е Krzysztof Dunin-Wąsowicz, Adam Próchnik (1892—1942), in Peter Brock, John D. Stanley, Piotr Wróbel (ed.), Nation and history: Polish historians from the Enlightenment to the Second World War, University of Toronto Press, 2006, ISBN 0-8020-9036-2, Google Print, p.443-447 [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Walentyna Najdus, Ignacy Daszyński, 1866—1936, Google Print, p.508 [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Jerzy Myśliński, Polska myśl polityczna, Czytelnik, 1986, ISBN 83-07-01310-0, p.32


Література

[ред. | ред. код]
  • «Próchnik, Adam Feliks» Encyklopedia Powszechna PWN (PWN Universal Encyclopedia), Warsaw, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, vol. 3, 1975, p.712.
  • Nicieja S., Biografia i działalność Adama Próchnika — historyka, polityka, publicysty, Warszawa 1986;
  • Marciniak Z. i J., Adam Feliks Próchnik (1892—1942), «Z pola walki», r.1, 1958, nr 3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адам_Прухнік&oldid=35837783