Перейти до вмісту

Ада Нільссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ада Нільссон
Народилася21 вересня 1872(1872-09-21)[3][4][…]
Södra Sämd, Ульрісегамн (комуна), Ельвсборг, Швеція[6][7][…]
Померла23 травня 1964(1964-05-23)[1][2] (91 рік)
Julitad, Швеція[1][2]
ПохованняQ29563797?
Країна Швеція
Діяльністьлікарка, гінеколог
ЗакладSerafimerlasarettetd[5], Ersta sjukhusd[5] і Tidevarvetd[5]
ЧленствоQ98525218?[8]
Брати, сестриAnna Nilssond

Ада Констанція Нільссон (21 вересня 1872(1872-09-21), Södra Sämd, Ельвсборг — 23 травня 1964(1964-05-23), Julitad) — перша шведська жінка-лікар, одна із засновників агітаційного журналу Tidevarvet в 1923 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нільссон народилася в Седра-Самс у 1872 році, виховувалася на хуторі. Її батько, який допомагав керувати будинками в яких жили робітники текстильних фабрик, помер, коли їй було тринадцять, і вона поїхала жити до Стокгольму.[9] У 1891 році стала однією з перших жінок, які пройшли медичну підготовку спочатку в Упсалі та в Стокгольмі. Ада познайомилася з Лідією Волстрьом та Альмою Сундквіст, які також були першими медичками.[9]

1920-ті роки зліва направо: Елізабет Тамм, Ада Нільссон, Керстін Гессельгрен (сидить), Хонорін Гермелін та Елін Вагнер

Ада Нільссон була членом Національної асоціації ліберальних жінок.[10]

Журнал Tidevarvet був заснований у 1923 році[11][12] Керстін Гессельгрен, Хонорін Гермелін, яка була педагогом, Адою Нільссон, Елізабет Тамм, ліберальним політиком та Елін Ваґнер, яка була письменницею.[13][14] Засновники, які мали ліберальну політичну позицію[14], були відомі як група Фогельстада. Нільссон була одним з головних спонсорів проєкту і стала головним редактором, а її нова подруга Елін Вагнер стала першим редактором. Часопис виходив до 1936 року, і протягом трьох років (1925-1928) у ньому публікувалися безкоштовні консультації, але його було важко фінансувати.[9]

Смерть і особисте життя

[ред. | ред. код]

Нільссон мала дуже близькі стосунки з Хонорін Гермелін. Протягом останнього року свого життя Нільссон поїхала у Фогельстад разом із Гермелін.[15] Нільсон померла у Юліті. Вона була майже сліпою і бідною. Поховали її на кладовищі поблизу місця народження.[9] Її життя — одне з тих, які на станції стокгольмського метро Östermalmstorg зображене на панно Сірі Декерт.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Ada K Nilsson — 1917.
  2. ↑ а б в Sveriges dödbok
  3. ↑ а б Södra Säms kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13539/C/3 (1861-1881), bildid: A0027295_00028
  4. ↑ Södra Säms kyrkoarkiv, Husförhörslängder, SE/GLA/13539/A I/8 (1870-1876), bildid: C0044001_00081 — С. 72.
  5. ↑ а б в г Levin H. Ada K Nilsson — С. 664.
  6. ↑ Swedish Census 1880 — Riksarkivet.
  7. ↑ Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
  8. ↑ Thora Alfhilda Evelina Wigardh
  9. ↑ а б в г д skbl.se - Ada Konstantia Nilsson. skbl.se. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 25 квітня 2022.
  10. ↑ Karl Erik Gustafsson; Per Rydén (2010). A History of the Press in Sweden (PDF). Gothenburg: Nordicom. ISBN 978-91-86523-08-4. Архів оригіналу (PDF) за 13 February 2015. [Архівовано 2015-02-13 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Tidevarvet 1923. Göteborgs Universitetsbibliotek. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 1 жовтня 2019.
  12. ↑ Tidevarvet cover page (PDF). Tidevarvet. 24 листопада 1923. Архів оригіналу (PDF) за 30 грудня 2016. Процитовано 1 жовтня 2019. [Архівовано 2016-12-30 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Lene Buchert. Hesselgren, Kerstin (1872-1964). Performance Magazine. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  14. ↑ а б Tidevarvsgruppen (The Age Group), Fogelstad-gruppen (The Fogelstad Group) and the newspaper Tidevarvet (The Age.). Hjördis Levin's homepage. Архів оригіналу за 28 August 2007. Процитовано 30 грудня 2016.
  15. ↑ skbl.se - Honorine Louise Hermelin. www.skbl.se. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ада_Нільссон&oldid=44059500