Адміністративно-територіальний устрій Приморського краю
В даний час Приморський край включає в себе 12 міських округів і 22 муніципальних районів, на території яких розташовуються 29 міських поселень і 116 сільських поселень.
№ на карті |
Назва | Код ЗКАТУ | Населення, тис. жит. |
Територія, тис. км² |
Густота, чол./км² |
Адміністративний центр |
Герб |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Міські округи | |||||||
I | Арсеньєвський | 05 403 000 000 | Арсеньєв | ||||
II | Артемівський | 05 405 000 000 | Артем | ||||
III | Владивостоцький | Владивосток | |||||
IV | Дальнєгорський | 05 205 000 000 | Дальнєгорськ | ||||
V | Дальнєрєченський | 05 408 000 000 | Дальнєрєченськ | ||||
VI | Лєсозаводський | 05 411 000 000 | Лєсозаводськ | ||||
VII | Находкинський | 05 414 000 000 | Находка | ||||
VIII | Партизанський | 05 417 000 000 | Партизанськ | ||||
IX | Спаськ-Дальній | 05 420 000 000 | Спаськ-Дальній | ||||
X | Уссурійський | 05 243 000 000 | Уссурійськ | ||||
XI | Великий Камінь | 05 506 000 000 | Великий Камінь | ||||
XII | ЗАТУ Фокіно | 05 547 000 000 | Фокіно |
№ на карті |
Назва | Герб | Код ЗКАТУ | Населення, тис. жит. |
Територія, тис. км² |
Густота, чол./км² |
Адміністративний центр |
Карта |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Муніципальні райони | ||||||||
1 | Анучинський | 05 202 000 000 | 15,8 | 3,8 | 4,2 | Анучино | ||
2 | Дальнєрєченський | 05 207 000 000 | 13,6 | 7,3 | 1,9 | Дальнєрєченськ | ||
3 | Кавалеровський | 05 210 000 000 | 28,9 | 4,2 | 6,9 | Кавалерово | ||
4 | Кіровський | 05 212 000 000 | 23,9 | 3,4 | 7,0 | Кіровський | ||
5 | Красноармійський | 05 214 000 000 | 20,7 | 20,7 | 1,0 | Новопокровка | ||
6 | Лазовський | 05 217 000 000 | 16,9 | 4,7 | 3,6 | Лазо | ||
7 | Михайлівський | 05 220 000 000 | 37,0 | 2,7 | 13,7 | Михайлівка | ||
8 | Надеждинський | 05 223 000 000 | 39,0 | 1,6 | 23,9 | Вольно-Надєждинське | ||
9 | Октябрський | 05 226 000 000 | 32,4 | 1,7 | 19,1 | Покровка | ||
10 | Ольгинський | 05 228 000 000 | 11,9 | 6,4 | 1,9 | Ольга | ||
11 | Партизанський | 05 230 000 000 | 30,4 | 4,3 | 7,1 | Володимиро-Олександрівське | ||
12 | Погранічний | 05 232 000 000 | 25,6 | 3,7 | 6,9 | Погранічний | ||
13 | Пожарський | 05 234 000 000 | 34,0 | 22,7 | 1,5 | Лучегорськ | ||
14 | Спаський | 05 237 000 000 | 30,9 | 4,1 | 7,5 | Спаськ-Дальній | ||
15 | Тернейський | 05 240 501 000 | 14,2 | 27,7 | 0,51 | Терней | ||
16 | Ханкайський | 05 246 000 000 | 28,4 | 2,7 | 10,5 | Камєнь-Риболов | ||
17 | Хасанський | 05 248 000 000 | 36,2 | 4,1 | 8,59 | Слов'янка | ||
18 | Хорольський | 05 250 000 000 | 33,8 | 1.97 | 17,2 | Хороль | ||
19 | Чернігівський | 05 253 000 000 | 38,3 | 1,8 | 20,5 | Чернігівка | ||
20 | Чугуївський | 05 255 000 000 | 27,8 | 12,3 | 2,3 | Чугуївка | ||
21 | Шкотовський | 05 257 000 000 | 25,5 | 3,3 | 7,76 | Смоляніново | ||
22 | Яковлівський | 05 259 000 000 | 16,99 | 2,4 | 7,08 | Яковлівка |
31 жовтня (14 листопада) 1856 року у зв'язку з приєднанням до Росії Приамур'я з приморських частин Східного Сибіру була утворена Приморська область Східно-Сибірського генерал-губернаторства з центром у Миколаївську (див. Адміністративно-територіальний поділ Хабаровського краю).
В 1860 році до Приморської області був приєднаний новонабутий за Пекінським договором Уссурійський край, що включав в себе землі між Амуром, Уссурі і Японським морем.
10 лютого 1871 року рішенням уряду Владивосток був заснований як головний військовий порт Росії на Тихому океані. До Владивостоку з Миколаївська були переведені всі морські установи, резиденція військового губернатора і головна база Сибірської військової флотилії.[1]
У вересні 1875 року на основі тимчасового положення «Про громадянське і військове управління на о. Сахалін» Сахалінський округ Приморської області був розділений на два — Південно-Сахалінський і Північно-Сахалінський у складі Приморської області.
28 квітня 1880 року Владивосток з півостровом Муравйова-Амурського і островом Російським був виділений зі складу Приморської області в самостійне військове губернаторство. Адміністративним центром Приморської області стало місто Хабаровськ.
9 червня 1888 року Владивостоцьке військове губернаторство було скасовано, адміністративний центр Приморської області знову було перенесено до Владивостока.
9 липня 1888 року зі складу Гіжігінського повіту був виділений Анадирський округ (округа) (центр — село Анадир).[2][3]
26 червня 1889 року у складі Приморської області було утворено округ Уссурійського козацького війська з чотирма станичним округами:
- Казакєвичевським
- Козловським
- Платоно-Олександрівським
- Полтавським[4]
В 1896 року окружний центр Софійського округу був переведений з міста Софійськ до Хабаровська, округ перейменований у Хабаровський.
До 1909 року, до складу Приморської області входили такі округи й повіти:
- округи:
- Анадирський (центр — село Ново-Марінське)
- Гіжигінський (центр — місто Гіжигінськ)
- Удський (центр — місто Миколаївськ)
- Хабаровський (центр — місто Хабаровськ)
- повіти:
- Командорський (повітового міста не мав)
- Охотський (центр — місто Охотськ)
- Петропавловський (центр — город Петропавловськ)
- Уссурійський (центр — пост Кам'яний Риболов)
- Южно-Уссурійський (центр — місто Нікольськ-Уссурійський)
17 червня 1909 року згідно із законом «Про адміністративний перебудову Приморської області та острова Сахаліну» зі складу Приморської області були виділені Сахалінська і Камчатська області.[5][6][7] У тому ж році Южно-Уссурійський повіт був розділений на 3 повіти: Нікольськ-Уссурійський, Іманський та Ольгинський.
26 лютого 1914 року з Приморської області до складу Сахалінської області був переданий Удський повіт (центр — місто Миколаївськ).[8][9]
До 1917 року Приморська область включала в себе такі повіти:
- Іманський (центр — село Іман)
- Нікольськ-Уссурійський (центр — місто Нікольськ-Уссурійський)
- Ольгинський (центр — село Володимиро-Олександрівське)
- Повіт Уссурійського козацького війська (центр — місто Владивосток), що складається з 6 станичних округів
- Хабаровський (центр — місто Хабаровск)
6 квітня 1920 року була проголошена Далекосхідна республіка (ДСР), до складу якої увійшла, в тому числі, і Приморська область.
22 листопада 1920 року з Іманського, Сахалінського, Удського і Хабаровського повітів Приморської області була утворена Приамурська область ДСР (центр — місто Хабаровськ).
15 листопада 1922 року Далекосхідна республіка була включена до складу РРФСР як Далекосхідна область з центром в Читі (з грудня 1923 року — в Хабаровську). Приморська область була перейменована в Приморську губернію.
У серпні 1923 року до складу Приморської губернії увійшла територія ліквідованої Приамурської губернії.[10]
Повіт | Центр | Волості |
---|---|---|
Владивостокський | місто Владивосток | Барабашевська (центр — урочище Барабаш), Володимиро-Олександрівська (центр — село Володимиро-Олександрівське), Київська (центр — село Київ), Ольгинська (центр — село Ольга), Пос'єтська (центр — урочище Новокиївське), Сучанська (центр — шахта № 2 копальні «Сучан»), Тетюхінська (центр — пристань Тетюхе), Шкотовська (центр — село Шкотово) |
Миколаївськ-на-Амурі | місто Миколаївськ-на-Амурі | Больше-Михайлівська (центр — село Богородське), Миколаївська (центр — місто НМиколаївськ-на-Амурі), Удсько-Кербинська (центр — село Керби) |
Нікольськ-Уссурійський | місто Нікольськ-Уссурійський | Гродековська (центр — станиця Гродеково), Івановська (центр — село Іванівка), Михайлівська (центр — село Михайлівка), Покровська (центр — село Покровка), Суйфунська (центр — місто Нікольськ-Уссурійський), Ханкайська (центр — село Камінь-Риболов), Чернігівська (центр — село Чернігівка) |
Спаський | місто Спаськ | Спаськ), Тихоновська (центр — село Тихоновка), Уткинська (центр — селище Гоголівка), Чугуївська (центр — село Чугуївка), Шмаковська (центр — село Успенка), Яковлевська (центр — село Яковлево) |
Хабаровський | місто Хабаровськ | Киїнська (центр — село Переяславка), Ленінська (центр — село В'яземське), Некрасовська (центр — місто Хабаровськ), Нижньо-Тамбовська (центр — село Нижньо-Тамбовське), Троїцька (центр — село Троїцьке) |
Сахалін острів | місто Олександрівськ | (див. АТП Сахалінської області) |
На початку 1920-х років в країні проходив адміністративно-територіальний устрій. 4 січня 1926 року декретом ВЦВК Далекосхідна область перетворена в Далекосхідний край, у складі якого передбачалося 9 округів, що об'єднують 76 районів. Територія скасованої Приморської губернії була розділена на чотири округи:
- Владивостоцький — в межах Владивостоцького повіту (за винятком північної частини Тетюхінської волості), Нікольсько-Уссурійського повіту, а також Шмаковської, Спаської, Яковлевської і Чугуївської волостей Спаського повіту Приморської губернії, з центром у місті Владивостоці
- Миколаївський
- Сахалінський (см. АТП Сахалінської області)
- Хабаровський
Округ | Центр | Райони |
---|---|---|
Владивостокський | місто Владивосток | Гродековський (центр — село Гродеково), Іванівський (центр — село Іванівка), Михайлівський (центр — село Михайлівка), Ольгинський (центр — селище Ольга), Покровський (центр — село Покровка), Пос'єтський (центр — село Слов'янка), Спаський (центр — місто Спаськ), Суйфунський (центр — місто Нікольск-Уссурійський), Сучанський (центр — селище Сучанський Рудник), Ханкайський (центр — село Камінь-Риболов), Шкотовський (центр — село Шкотово), Шмаковський (центр — село Успенка), Чернігівський (центр — село Чернігівка), Яковлівський (центр — село Яковлівка) |
13 грудня 1930 року був скасований Суйфунський район, частина його території була передана в підпорядкування місту Нікольську-Уссурійському.[11][12]
У травні 1932 року відповідно до постанови президії Далекосхідного крайвиконкому від 19 квітня 1932 з південної частини Радянського району був утворений Тернейський район ДСК (центр — село Терней-Морозовське (з 1938 року — селище Терней))[13][14]
20 жовтня 1932 року вийшла постанова ВЦВК і РНК РРФСР «Про новий територіальний поділ і районування Далекосхідного краю». У складі ДСК були утворені чотири області, в тому числі Приморська область (центр — місто Владивосток), до складу якої увійшли райони:
- Гродековський — (центр — село Гродеково)
- Іванівський — (центр — село Іванівка)
- Іманський — (центр — місто Іман)
- Михайлівський — (центр — село Михайлівка)
- Ольгинський — (центр — селище Ольга)
- Покровський — (центр — село Покровка)
- Пос'єтський — (центр — село Слов'янка)
- Сіхоте-Алінський
- Совєтсько-Орочський (центр — Усть-Орочі)[15]
- Спаський — (центр — місто Спаськ-Дальній)
- Сучанський — (центр — селище Сучанський Рудник)
- Тернейський — (центр — село Терней-Морозовське)
- Ханкайський — (центр — село Камінь-Риболов)
- Чернігівський — (центр — село Чернігівка)
- Шкотовський — (центр — село Шкотово)
- Шмаковський — (центр — село Успенка)
- Яковлевський — (центр — село Яковлевка)
- міста Владивосток і Нікольськ-Уссурійський
17 листопада 1932 року був утворений Бікінський район (центр — селище Бікін) Приморської області.[16]
22 липня 1934 року постановою ВЦВК з Приморської області була виділена Уссурійська область (центр — місто Нікольськ-Уссурійський, через рік перейменовано в Ворошилов), до складу якої увійшли такі райони:
- Гродековський
- Іванівський
- Михайлівський
- Покровський
- Спаський
- Шмаковський
- Ханкайський
- Чернігівський
- Яковлевський
У лютому 1935 року Сучанський район Приморської області був перейменований у Володимиро-Олександрівський район, в квітні того ж року він був знову перейменований у Будьонівський район.[17]
23 березня 1935 року постановою Президії Далекосхідного крайвиконкому на підставі постанови ВЦВК від 25 січня 1935 року в Уссурійській області були утворені нові райони:
- Анучинський — за рахунок розукрупнення Іванівського району
- Успенський (центр — село Успенка (в 1939 році перейменовано в робітниче селище Кіровський)) — за рахунок розукрупнения Шмаковського району
- Хорольський (центр — село Хороль) — з частин Михайлівського, Ханкайського та Чернігівського районів
- Чугуївський — за рахунок розукрупнения Яковлевського району.[18][19][20][21][22][23][24]
17 квітня 1935 року Успенський район Уссурійської області був перейменований в Кіровський район. У тому ж році Покровський район Уссурійської області був перейменований в Молотовський район.[25]
9 квітня 1937 року постановою Президії Далекосхідного крайвиконкому був утворений Надєждинський район Приморскої області (центр — село Вольно-Надєждинське).[26]
У квітні 1937 року з території, підпорядкованої місту Ворошилову, був утворений Суйфунський район Уссурійської області, перейменований в листопаді того ж року в Ворошиловський.
3 травня 1937 року Надєждинський район Приморської області був перейменований у Владивостокський район.
Приморський край у складі РРФСР з центром у Владивостоці був утворений 20 жовтня 1938 року указом Президії Верховної Ради СРСР «Про поділ Далекосхідного краю на Хабаровський і Приморський край». Приморський край був утворений у складі Приморської і Уссурійської областей.
5 червня 1939 року указом Президії Верховної Ради РСФСР була ліквідована Приморська область, райони якої увійшли в безпосереднє підпорядкування крайвиконкому.
У 1939 році Пос'єтський район був перейменований в Хасанський район.[27]
14 вересня 1939 року з 26 сільрад, виділених з Калінінського району, був утворений Пожарський район Уссурійської області (центр — село Тихоновка; перейменовано в тому ж році в село Пожарське).[28]
1 листопада 1939 року був утворений Чкаловський район Уссурійської області (центр — село Чкаловське).[29]
26 лютого 1940 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Владивостоцького району був перенесений із села Вольно-Надєждинське в село Таврічанку.
Район | Центр | Сільради, міста і селища районного підпорядкування |
---|---|---|
Владивосток | ||
Артем | ||
Сучан | Бровничанський, Серебрянський, Хмельницький | |
Барабашський | село Барабаш | Абовський, Барабашський, Бородінський, Двойнінський, Занадворовський, Овчиніковський, Усть-Мангугайський, Усть-Сідімінський |
Будьонівський | село Володимиро-Олександрівське | Американський, Васильєвський, Володимиро-Олександрівський, Голубовський, Душкинський, Єкатериновський, Казанковський, Лівадійський, Логанштейнський, Мельниковський, Молчановський, Новицький, Ново-Литовський, Павловський, Поворотненський, Російсько-Перетинський, Сергіївський, Тазгоузський, Унашинський, Фроловський, Хмиловський |
Владивостокський | село Тавричанка | Вольнонадєждинський, Горно-Ананьєвський, Гусево-Кравцовський, Кипарисовський, Ніжинський, Тавричанський, Тимофіївський, Удуговський, Шмідтовський |
Ольгинський | село Ольга | Батюковський, Беневський, Богопольський, Бровкінський, Валентинівський, Ванговський, Весело-Яровський, Вєткинський, Данильченковський, Київський, Кишинівський, Кавалерівський, Латвійський, Лідовський, Макаровський, Маргаритовський, Милоградовський, Молдованівський, Ново-Миколаївський, Ольгинський, Пермський, Петропавловський, Попелянський, Свободненський, Сєрафимовичський, Соколовський, Сокольчинський, Суворовський, Фурмановський, Чорнорученський, Щербаковський, селище Тетюхе |
Совєтський | селище Радянська Гавань | Грасевичський, Датинський, Копинський, Устькинський, Ульминський, селища: Іннокентьєвський, Нельма, Радянська Гавань |
Тернейський | селище Терней | Абохинський, Амгінський, Белембійський, Велико-Кемський, Джигітський, Єдинський, Ключевський, Кузнєцовський, Куналейський, Кхуцинський, Мисовський, Нахтахинський, Самаргінський, Удегейський, селище: Пластун, Терней |
Хасанський | село Краскино | Верхньо-Адимінський, Верхньо-Брусьєський, Зарубінський, Клеркінський, Краскінський, Нижньо-Янчаховський, Пос'єтський, Римсько-Корсаковський, Рязановський, Свободненський, Слов'янский, Сухановський, Тальминський, Фаташинський |
Шкотовский | селище Шкотово | Бессарабський, Домашлинський, Дунайський, Кангаузський, Київичанський, Кролевецький, Ліфляндський, Лук'янівський, Малено-Мисовський, Майхенський, Многоудобинський, Ново-Васильківський, Ново-Катунічевський, Ново-Московський, Ново-Ніжинський, Ново-Російський, Петровський, Подушкинський, Промисловський, Радчихінський, Рождєствєнський, Романовський, Стеклянухинський, Суражевський, Трудовський, Угловський, Харитоновський, Царьовський, Центральний, Шеведевський, селища: Путятин, Шкотово |
Ворошилов | ||
Анучинський | село Анучино | Анучинський, Берестовецький, Варварівський, Виноградівський, Гродеківський, Ізвєстківський, Корнилівський, Лугохутірський, Ново-Гродеківський, Ново-Покровський, Ново-Троїцький, Телянзенський, Чернишевський |
Ворошиловський | місто Ворошилов | Алексеєвський, Богатирський, Борисовський, Голендоновський, Городеченський, Кондратеновський, Красноярський, Кугуковський, Ліневиченський, Ново-Нікольський, Пушкінський, Раздольненський, Супутинський, Тереховський, Ультихинський, Ерлантунський, Яконовський |
Гродековський | селище Гродеково | Барабаш-Левадський, Барано-Оренбургський, Богуславський, Бойковський, Духовський, Жариковський, Нестеровський, Рубиновський, Сергеївський, Софіє-Олексіївський, селище Гродеково |
Іванівський | село Іванівка | Абражеєвський, Іванівський, Кленовський, Лефінський, Миколаївський, Сандуганський, Снігуровський, Тарасівський, Ширяєвський |
Калінінський | місто Іман | Аріадненський, Боголюбовський, Введенський, Голубовський, Добричинський, Звенигородський, Ільїнський, Китай-Городський, Княжевський, Костюковський, Красновський, Краснояровський, Лазовський, Лобановський, Любитовський, Малиновський, Мартиново-Полянський, Матвіївський, Ново-Троїцький, Ольшевський, Ореховський, Ракитинський, Рождєствєнський, Савиновський, Сальський, Соловйовський, Сретенський, Сухановський, Третьяковський, Троїцький, Ельдовакський, Ясно-Полянський, місто Іман |
Кіровський | селище Кіровський | Авдіївський, Антонівський, Архангелівський, Афанасьєвский, Бельцовський, Больше-Ключевський, Верхньо-Шетухинський, Володимирівський, Загорнинський, Єлєновський, Комаровський, Криловський, Мар'янівський, Міжгорнинський, Ново-Краснояровський, Ново-Михайловський, Озернинський, Ольховський, Павло-Федоровський, Подгорнинський, Преображенський, Руновський, Степановський, Шмаковський, селище: Кіровський, Уссурка кур пос |
Красноармійський | село Новопокровка | Богуславецький, Благодатенський, Вербовський, Виноградовський, Гоголівський, Гончаровський, Дальнекутський, Захаровський, Івановичинський, Картунський, Лазовський, Лаулінський, Муровський, Ново-Олександрівський, Ново-Хрещенський, Ново-Покровський, Ново-Полтавський, Покровський, Ромнинський, Санчихезський, Саровський, Семеновський, Смирновський, Сніжнинський, Софіївський, Табаровський, Трифоновський, Харківський |
Михайлівський | село Михайлівка | Абрамовський, Боголюбовський, Воздвиженський, Глухівський, Григор'ївський, Даниловський, Дубковський, Кремовський, Ляличинський, Михайлівський, Осиновський, Павловський, Петрушинський, Раковський, Сун-Ят-Сенський |
Молотовський | село Покровка | Олексій-Нікольський, Галенковський, Госконзаводський, Липовецький, Ніколо-Львівський, Ново-Георгіївський, Покровський, Полтавський, Струговський, Фадіївський, Чернятинський |
Пожарський | село Пожарське | Благовещенський, Больше-Силанський, Васильєвський, Виноградовський, Губеровський, Дмитро-Валенський, Емельяновський, Знаменський, Ігнатьєвський, Красно-Перевальський, Кузнєцовський, Макаровський, Метахезський, Надаровський, Нижньо-Михайлівський, Нікітовський, Олоньськой, Ольгинський, Пожарський, Стольнинський, Тарташевський, Улуньгинський, Убимський, Федорівський, Федосіївський, Чорнореченський |
Спаський | місто Спаськ-Дальній | Бусевський, Вишневський, Гайворонський, Дубовський, Євсеєвський, Зеленовський, Калиновський, Красно-Кутський, Нахімовський, Ново-Воллдимирівський, Прохоровський, Сантахезський, Серебрянський, Славінський, Сосновський, Спаський, Тетяновський, Хвалинський, місто Спаськ-Дальній |
Ханкайський | село Камінь-Риболов | Адамовський, Олексіївський, Воллдимиро-Петровський, Дворянський, Ільїнський, Камінь-Риболовський, Комісаровський, Любчавський, Мельгуновський, Ново-Качаловський, Ново-Миколаївський, Новоселищинський, Первомайський, Платоново-Олександрівський, Троїцький, Тур'є-Роговський |
Хорольський | село Хороль | Благодатнинський, Вадимовський, Вознесенський, Лучковський, Ново-Бельмановський, Ново-Девичанський, Новожатковський, Петровичанський, Поповський, Прилукський, Сіваковський, Старо-Девічанський, Хорольський |
Чернігівський | село Чернігівка | Алтинівський, Вассіановський, Горно-Хуторськой, Дмитріївський, Луїзовський, Меркушевський, Монастирщенський, Ретихівський, Халкидонський, Чернігівський |
Чкаловський | село Чкаловське | Олександрівський, Анненський, Біло-Церковський, Васильківський, Духовськой, Константинівський, Кронштадтський, Нікітовський, Ново-Русановський, Сташевський, Чкаловський |
Чугуївський | село Чугуївка | Антонівський, Архиповський, Бреєвський, Варнаховський, Журавльовський, Ізвілинський, Кам'янський, Кокшаровський, Ново-Михайлівський, Павловський, Самарський, Сандагоуський, Саратовський, Соколовський, Сидаговський, Уборковський, Цвєтковський, Чугуївський |
Шмаковський | місто Лісозаводськ | Бусевський, Верхньо-Михайлівський, Глазовський, Єлизаветовський, Ільмовський, Іннокентьєвський, Кабаргинський, Макарівський, Мало-Петровський, Митрофановський, Невський, Орловський, Пантелеймоновський, Пчелинський, Ружинський, Сталінський, Тамгинський, Таращанський, Тихменовський, Тургенівський, Урицький, місто Лісозаводськ |
Яковлівський | село Яковлівка | Андріївський, Варфоломіївський, Достоєвський, Лукінський, Ново-Сисоєвський, Покровський, Рославський, Угодинзинський, Яблоновський, Яковлівський, селище Семенівка |
4 березня 1941 року указом Президії Верховної Ради РРФСР за рахунок розукрупнення Ольгинського і Тернейського районів були утворені:
- Соколовський район (центр — село Соколовка), у складі 12 сільрад: Батюковського, Бенєського, Валентиновського, Ванговського, Данильченського, Київського, Кишинівського, Латвійського, Свободненського, Соколовського, Сокольчинського та Чорнорученського з Ольгинського району
- Тетюхинський район (центр — робітниче селище Тетюхе), у складі 7 сільрад: Богопольського, Кавалеровського, Лідовського, Макаровського, Суворовського з Ольгинського району та Джигітського, Ключевського з Тернейського району[30][31][32]
8 травня 1943 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Соколовського району з села Соколовки був перенесений у селище бухти Судзухе.
18 вересня 1943 року указом Президії Верховної Ради СРСР було ліквідовано Уссурійську область, райони якої увійшли в безпосереднє підпорядкування Крайвиконком.
12 січня 1944 року указом Президії Верховної Ради РРФСР у Владивостокський район з Ворошиловського району було передано робітниче селище Раздольне; цим же указом центр Владивостоцького району був перенесений з села Тавричанка в робітниче селище Раздольне.[33]
У грудні 1944 року рішенням Президії Верховної Ради РРФСР зі складу Будьонівського району був виділений Находкинський район, об'єднавший селище Находку, Лівадійську сільську Раду, Павловську, Поворотненську і Тазгоузську сільради.[34]
15 вересня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР з Приморського краю в Хабаровський було віддано місто Радянська Гавань разом з приміською зоною.
26 серпня 1949 року указом Президії Верховної Ради РРФСР центр Соколовського району з бухти Судзухе був перенесений у село Вангоу, перейменоване в село Лазо; Соколовський район був перейменований в Лазовський.
1 червня 1953 року районним центром Владивостокського району знову було затверджено село Вольно-Надєждинське.
3 червня 1954 року указом Президії Верховної Ради РРФСР з частини Тетюхинського району був утворений Кавалеровський район (центр — селище Кавалерово).
11 вересня 1957 року вийшов указ Президії ВР СРСР «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів адміністративно-територіальним одиницям, населеним пунктам, підприємствам, установам, організаціям та іншим об'єктам» (Затверджено Законом СРСР від 20 грудня 1957), у зв'язку з цим були перейменовані три райони Приморського краю:
- Будьоновський — в Партизанський (29 листопада 1957 року)
- Ворошиловський — в Слов'янський
- Молотовський — в Октябрський (в жовтні)
29 липня 1958 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Шмаковський район був перейменований в Лісозаводський район; Гродековський район — в Погранічний район.[35][36]
1 лютого 1963 року пройшла всесоюзна реформа районного поділу, відповідно до якої райони Приморського краю були розділені на сільські і промислові. Указом Президії Верховної Ради РРФСР були скасовані такі райони:
- Анучинський — увійшов до складу Яковлівського сільського району
- Владивостокський — увійшов до складу Надєждинського сільського району
- Іванівський — увійшов до складу Усурійського сільського району
- Калінінський — увійшов до складу Іманського сільського району[37]
- Лазовський — увійшов до складу Находкинського сільського району[38]
- Лісозаводський — увійшов до складу Кіровського сільського району
- Михайлівський — увійшов до складу Усурійського сільського району[39]
- Октябрський — увійшов до складу Усурійського сільського району
- Партизанський
- Погранічний — увійшов до складу Ханкайського сільського району
- Пожарський — увійшов до складу Іманського сільського району
- Слов'янський — увійшов до складу Усурійського сільського району
- Хорольський — увійшов до складу Ханкайського сільського району
- Чернигівський — увійшов до складу Спаського сільського району[40]
- Чкаловський
Утворені Іманський, Надєждинський, Находкинський і Усурійський сільські райони; міста Іман, Лісозаводськ і Спаськ-Дальній віднесені до категорії міст крайового підпорядкування. У результаті реформи Приморський край був розділений на 3 промислових і 13 сільських районів, 9 міст мали статус крайового підпорядкування.
Промислові райони | Кавалеровський (центр — селище міського типу Кавалерово), Тетюхинський (центр — селище міського типу Тетюхе), Шкотовський (центр — селище міського типу Великий Камінь)[41] |
Сільські райони | Іманський (центр — місто Іман), Кіровський (центр — селище міського типу Кіровський), Красноармійський (центр — село Новопокровка),[42] Надєждинський (центр — село Вольно-Надєждинське), Находкинський, Ольгинський (центр — селище міського типу Ольга), Спаський (центр — місто Спаськ-Дальній)[43] Тернейський (центр — селище міського типу Терней)[44] Уссурійський (центр — місто Уссурійськ), Ханкайський (центр — село Камінь-Риболов), Хасанський (центр — селище міського типу Краскіно), Чугуївський (центр — село Чугуївка), Яковлівський (центр — село Яковлівка) |
Міста обласного підпорядкування | Арсеньєв, Артем, Владивосток, Іман, Лісозаводськ, Находка, Спаськ-Дальній, Сучан, Уссурійськ |
У березні 1964 року за рахунок розукрупнення Ханкайського і Уссурійського районів (територія колишнього Октябрського району), був утворений Погранічний сільський район.
26 жовтня 1964 року рішенням крайвиконкому центр Шкотовського району був перенесений з робітничого селища Шкотово в селище міського типу Великий Камінь.[45]
12 січня 1965 року відповідно до постанови листопадового (1964 року) Пленуму ЦК КПРС Президія Верховної Ради РРФСР видав указ «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Приморського краю», згідно з яким поділ Приморського краю на промислові та сільські райони було скасовано. Знову були утворені райони:
- Анучинський
- Кавалеровський
- Лазовський
- Михайлівський
- Тетюхинський
- Чернігівський
- Шкотовський
перетворені сільські райони в райони:
- Іманський
- Кіровський[46]
- Красноармійський — без змін в територіальному устрої
- Надєждинський
- Находкинський
- Ольгинський
- Погранічний
- Спаський
- Тернейський
- Уссурійський
- Ханкайський
- Хасанський
- Чугуївський
- Яковлевський
Цим же Указом Находкинський район був перейменований в Партизанський район.
3 листопада 1965 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР були утворені райони:
- Октябрський
- Пожарський — з поверненням району колишніх кордонів
- Хорольський
В жовтні 1971 року центр Хасанського району з селища Краскіно був перенесений у селище Слов'янка.
26 грудня 1972 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Тетюхинський район був перейменований в Дальнегорський район, а робітниче селище Тетюхе — в Дальнегорськ.
4 жовтня 1980 року зі складу Шкотовського району був виділений та перетворений у ЗАТУ місто Тихоокеанський (нині місто Фокіно).
В 1983 році був ліквідований Чкаловський район, його територія увійшла до складу Спаського району.[47]
31 жовтня 1984 року указом Президії Верховної Ради РРФСР за рахунок території, адміністративно підпорядкованої Лісозаводській міській Раді був утворений Лісозаводський район (центр — місто Лісозаводськ).[48]
31 серпня 1989 року указом Президії Верховної Ради РРФСР селищу Великий Камінь був привласнений статус міста, 27 жовтня того ж року рішенням Приморського виконкому його було виведено зі складу Шкотовського району і віднесено до категорії міста крайового підпорядкування.
24 листопада 2004 року центром Шкотовського району стало селище міського типу Смоляніново.[49]
- ↑ Владивосток. Mad-Love.ru. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з лютого 2019] - ↑ Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Яндекс-словники. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ Історія чукотської міліції - 120 років на варті закону і правопорядку. Офіційний сайт УВС по Чукотському автономному окрузі. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 16 серпня 2009.
- ↑ Дати. 26 червня 1889 було утворено самостійне Уссурійське козацьке військо. РИА Восток-Медиа. 26 червня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 7 серпня 2009. [Архівовано 2008-06-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Повітові центри Російської імперії та їх статус в сучасній Росії. Записки про подорожі по Росії. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Борисова И. (2007)
- ↑ 100 років виповнюється з дня утворення Камчатської області. ООфіційні сайт адміністрації Петропавловськ-Камчатський. 16 червня 2009. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Смекалов Г. (20 липня 2007). 100-річчя області. сайт міста Олександрівськ-Сахалінський. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Знаменні і пам'ятні дати на 2007 рік. Сахалінська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2011-02-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Повітові комітети. Путівник по фондах Державного архіву Хабаровського краю та його філії в містах Миколаївської-на-Амурі. Том 2. Архіви Росії. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 26 липня 2009. [Архівовано 2015-02-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Приморський край. АТД (1968)
- ↑ Уссурійський міський суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 2 травня 2009. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Статут Тернейського муніципального району. Сайт адміністрації муніципального утворення Тернейський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Тернейський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Ванінський муніципальний район. Хабаровський край. Офіційний інформаційний портал. 27 липня 2009. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Бікінський муніципальний район. Хабаровський край. Офіційний інформаційний портал. 10 липня 2009. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ 80-ліття Партизанського району. Находкінський міський сайт. 11 травня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Історична довідка. Сайт Адміністрації муніципального утворення Анучинській район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Анучинський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Кіровський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Кіровський район. Приморське телебачення і радіо. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Хорольський район. Офіційний сайт Хорольського муніципального району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Хорольський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Чугуївський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Октябрьський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Визначні дати по Приморському краю на 2002 рік. Приморська державна публічна бібліотека ім. О. М. Горького. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з лютого 2019] - ↑ Історія адміністративно-територіального поділу Хасанського району. Хасанський район. Історія, географія, природа. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Пожарський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Спаський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Історична довідка. Сайт Адміністрації муніципального утворення Лазовського району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Дальнегорський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Визначні дати по Приморському краю на 2006 рік. Приморська державна публічна бібліотека ім. О. М. Горького. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з лютого 2019] - ↑ Відомості про район. Сайт Адміністрації муніципального утворення Надєждинський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Біографія Іванова Георгія Георгійовича. Nakhodka-City.RU: Офіційний сайт Находкінського міського округу. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2013-08-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Приморський край: дати і події (липень 2009 р.). Сайт Адміністрації Уссурійського міського округу. Архів оригіналу (doc) за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-02-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Погранічний районний суд Приморского края. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Дальнереченський міський суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Лазовський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Історія. Сайт Адміністрації муніципального утворення Михайлівський район. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Чернігівський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Шкотовський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Червоноармійський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Історія району в цифрах. Сайт Адміністрації Спаського муніципального району. Портал органів влади Приморського краю. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2012-03-18 у Wayback Machine.],
- ↑ Тернейський районний суд Приморського краю. ГАС «Правосудие». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.,
- ↑ Історія міста Великий Камінь. Великий Камінь.RU: Сайт міста. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з лютого 2019] - ↑ за іншими даними [Архівовано 23 січня 2016 у Wayback Machine.] — в грудні 1964 року рішенням Приморського (промислового) та Приморського (сільського) крайвиконкомів Кіровський сільський район був перетворений в Кіровський район із збереженням в існуючих межах.
- ↑ Історія села Чкаловське. ПримWiKi. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009. [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 31.10.1984 № 5-92/1 «Про утворення Лесозаводск району в Приморському краї». Юридичний портал LawMix. Архів оригіналу за 15.02.2012. Процитовано 6 серпня 2009.
- ↑ Закон Приморського краю № 192-КЗ «Про Шкотовський муніципальний район». Прийнято Законодавчим Зборами Приморського краю 24 листопада 2004.
- Коди ОКАТО Приморського краю на 1 липня 2009. Система «Податкова довідка». Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з лютого 2019] - Пономарёв С. А. Острів Сахалін як російська адміністративна одиниця в 19-20 століттях [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Збірка «Муніципальні утворення Приморського краю». Законодавчий збір Приморського краю. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2009.