Адольф Мушг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Мушг
нім. Adolf Muschg
Ім'я при народженнінім. Friedrich Adolf Muschg
Народився13 травня 1934(1934-05-13)[1][2][…] (90 років)
Цоллікон, Швейцарія
Країна Швейцарія[4]
Діяльністьписьменник, літературний критик, поет, вчитель, прозаїк, літературознавець
Alma materКембриджський університет і Цюрихський університет
ЗакладМіжнародний християнський університетd, Цюрихський університет і Федеральна вища технічна школа Цюриха
ЧленствоБерлінська академія мистецтв, Академія наук і літератури в Майнці, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв
ПартіяСоціал-демократична партія Швейцарії
У шлюбі зHanna Johansend[5] і Atsuko Kantod[5]
Автограф
Нагороди
Сайт: adolfmuschg.com
CMNS: Адольф Мушг у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Фридріх Адольф Мушг (нім. Friedrich Adolf Muschg; 13 травня 1934, Цоллікон, Цюрих (кантон) — швейцарський поет, прозаїк, літературознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1946 до 1953 року Адольф Мушг відвідував гімназію в Цюриху. Одержавши матуру в літературній гімназії Ремібюль він вступив до Цюрихського університету. В Цюрихському і Кембриджському уінверситетах він вивчав німецьку та англійську літератури, а також філософію. Захистив докторську дисертацію, присвячену Ернстові Барлаху.

У 1959–1962 роках Мушг обіймав посаду професора Цурихського університету. Згодом він був професором в Геттінгенському університеті та гостовим професором у США та Японії. У 1970–1999 роках Мушг був професором у Федеральній вищій технічній школі Цюриха

1994 року Адольф Мушг одержав престижну Премію Бюхнера.

Його приватний архів зберігається в Швейцарському літературному архіві в Берні.

Іпохондрія

[ред. | ред. код]

З раннього віку Мушг страждає на гостру форму іпохондрії. Якось він наполіг на операції на мозку з метою видалення пухлини, якої там не було. Іншого разу він терміново вилетів зі США до Цюриха, бо вважав, що йому потрібно терміново зробити операцію з видалення апендициту.[7]

Тема іпохондрії з'являється и деяких творах Мушга, наприклад в оповіданні «Ваш шановний брат» (Ihr Herr Bruder).[8] У п'єсі «Румпельштільц» (Rumpelstilz, прем'єра 1968 року) головний герой, професор гімназії Віктор Лой мав проблеми з ковтанням, які він інтерпретував, як ознаки раку горла.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Im Sommer des Hasen, 1965
  • Gegenzauber, 1967
  • Fremdkörper, 1968
  • Rumpelstilz. Ein kleinbürgerliches Trauerspiel, 1968
  • Mitgespielt, 1969
  • Papierwände, 1970
  • Die Aufgeregten von Goethe. Ein politisches Drama, 1971
  • Liebesgeschichten, 1972 (2005/2006 aufgenommen in der Schweizer Bibliothek)
  • Albissers Grund, Kriminalroman, 1974
  • Entfernte Bekannte, 1976
  • Kellers Abend. Ein Stück aus dem 19. Jahrhundert, 1976
  • Noch ein Wunsch, 1979
  • Baiyun oder die Freundschaftsgesellschaft, 1980
  • Leib und Leben, 1982
  • Das Licht und der Schlüssel. Erziehungsroman eines Vampirs, 1984, Suhrcamp, Frankfurt a. M., ISBN 978-3-518-39329-1[9]
  • Goethe als Emigrant, 1986
  • Der Turmhahn und andere Liebesgeschichten, 1987
  • Der Rote Ritter. Eine Geschichte von Parzival, 1993
  • Herr, was fehlt Euch? Zusprüche und Nachreden aus dem Sprechzimmer des heiligen Grals, 1994
  • Nur ausziehen wollte sie sich nicht, 1995
  • Die Insel, die Kolumbus nicht gefunden hat. Sieben Gesichter Japans, 1995
  • O mein Heimatland!, 1998
  • Sutters Glück, 2001
  • Das gefangene Lächeln. Eine Erzählung, 2002
  • Gehen kann ich allein und andere Liebesgeschichten. Suhrkamp, Frankfurt a. M. 2003, ISBN 3-518-41462-3
  • Der Schein trügt nicht. Über Goethe. Insel-Verlag, Frankfurt a. M. u. Leipzig 2004, ISBN 3-458-17201-7
  • Eikan, du bist spät. Suhrkamp, Frankfurt a. M. 2005, ISBN 3-518-41669-3
  • Wenn es ein Glück ist. Liebesgeschichten aus vier Jahrzehnten, Suhrkamp, Frankfurt a. M. 2008, ISBN 978-3-518-41957-1
  • Kinderhochzeit, Roman. Suhrkamp, Frankfurt a. M. 2008, ISBN 978-3-518-42032-4
  • Sax. Roman. C. H. Beck Verlag, München 2010, ISBN 978-3-406-60517-8
  • Löwenstern. Roman. C. H. Beck Verlag, München 2012, ISBN 978-3-406-63951-7
  • Im Erlebensfall. Versuche und Reden 2002—2013. C. H. Beck Verlag, München 2014, ISBN 978-3-406-65956-0
  • Die japanische Tasche. Roman. C. H. Beck Verlag, München 2015, ISBN 978-3-406-68201-8
  • Der weiße Freitag. Erzählung vom Entgegenkommen. C. H. Beck Verlag, München 2017, ISBN 978-3-406-70621-9[10]
  • Heimkehr nach Fukushima. Roman. C. H. Beck Verlag, München 2018, ISBN 978-3-406-72702-3

Есеїстика

  • Gottfried Keller, Biographie, 1977
  • Literatur als Therapie? Ein Exkurs über das Heilsame und das Unheilbare. Frankfurter Vorlesungen, 1981
  • Zeichenverschiebung, Über japanische Lebens- und Denkart, 1991
  • Wenn Auschwitz in der Schweiz liegt, 1997
  • Was ist europäisch? Reden für einen gastlichen Erdteil, 2005

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118585894 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б LIBRIS — 2012.
  5. ↑ а б https://www.tagblatt.ch/aktuell/kultur/kultur/Weltoffen-auf-Ich-Reise;art253649,3807042
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Manfred Dierks: Adolf Muschg: Lebensrettende Phantasie. Verlag C.H. Beck, 2014.
  8. ↑ Adolf Musch: Leib und Leben. Erzählungen. Suhrkamp 1982.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Buchbesprechung in der Sendung 52 beste Bücher des Schweizer Radios (14. Mai 2017). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адольф_Мушг&oldid=42376214