Адольф Піллер
| Адольф Еміль Піллер | |
|---|---|
пол. Adolf Emil Piller  | |
.jpg) | |
| Народження | 5 жовтня 1877 |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» і Мюнхенська академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор, підприємець |
| Праця в містах | Львів, Познань |
| Архітектурний стиль | модерн |
 Адольф Піллер у Вікісховищі | |
.jpg)
Адольф Еміль Піллер (Adolf Emil Piller, 5 жовтня 1877 — 23 березня[джерело?] 1951) — польський архітектор, підприємець. Працював у Львові та Познані.
Народився у Львові в родині друкаря Корнелія й Адольфіни із Сенницьких. 1895 року закінчив середню школу у Львові, а 1901 — Львівську політехніку. Продовжив навчання в Політехніці Карлсруе, а згодом — у Мюнхенській академії мистецтв. Диплом інженера-архітектора отримав 1903 року. Працював у Львові, де заснував проєктно-будівельну фірму. 1908 року став членом львівського Політехнічного товариства.[1] 1910 року експонував проєкти прибуткових будинків на виставці польських архітекторів у Львові.[2] Взяв участь у Першій світовій війні, а згодом у Польсько-українській війні. Директор публічних робіт у Кельцях у 1919—1922 роках. Від 1924 року професор Державної будівельної школи у Познані. Мешкав на вулиці Кльоновича.
- Міська народна виділова школа імені Яна ІІІ Собеського (нині львівська середня загальноосвітня школа № 87 імені Ірини Калинець) у стилі ретроспективного модерну на вулиці Замарстинівській, 11 у Львові. 1903—1904 роки. Співавтор Міхал Лужецький[3].
- Ймовірне співавторство у будинку № 4 на вулиці Грицька Чубая у Львові. Споруджений у 1905—1906 роках фірмою Івана Левинського, архітектор, імовірно, Тадей Обмінський[4].
- Електростанція на Персенківці у Львові, збудована у стилі сецесії. З водогінною вежею у стилізованих середньовічних формах. Проєкт Адольфа Піллера від 1907 року. Споруджувала фірма Альфреда та Казимира-Норберта Каменобродських у 1907—1908 роках[5].
- Колишня «Грюнвальдська бурса» на вул. Й. Сліпого, 33 у Львові. Співавтор Альфред Захаревич, споруджувалась у 1909—1910 роках[6].
- Ймовірне авторство будинків № 3 і 5 на вулиці Бандери у Львові. 1910 рік[7].
- Дім Кароля Климовича на вулиці Франка, 37 у Львові. 1910—1911 роки[8].
- Дім Зофії Лясоцької на вулиці Театральній, 6. Проєкт виконав 1909 року Тадеуш Новаковський, працюючи у фірмі Івана Левинського. Наступного року, під час реалізації дещо змінений Піллером[9].
- Житловий будинок на вулиці Сербській, 13 у Львові. 1911 рік[10].
- Будинок Ірени Скалковської на вулиці Єфремова, 51 у Львові. 1910—1911 роки.[11]
- Будинки на вулиці Свєнціцького 9-11-11а. 1911 рік.[12]
- Вілла у стилі пізнього модерну на вулиці Тарнавського, 86 у Львові. 1910—1912 роки[13].
- Житловий будинок із приміщенням для друкарні на першому поверсі, вулиця Пекарська, 11. 1911—1912 роки. Проєкт Станіслава Бардзького[11].
- Реконструкція Віденської кав'ярні на площі Підкови у Львові (1912)[14].
- Первинний проєкт житлових будинків на вулиці Лесі Українки, 13-15 у Львові (1912). Згодом перероблений Зигмунтом Шмукером[15].
- Академічний дім ім. Анджея Потоцького на вулиці Йосипа Сліпого, 7 у Львові. 1911—1912 роки[6].
- Вілла у стилі пізнього модерну на вулиці Тарнавського, 83 у Львові. 1913 рік[13].
- Житлові будинки на вулиці Хмельницького 5, 7, 9 у Львові. 1913 рік[16].
- Будинок на вулиці Князя Романа, 4 у Львові. 1912—1913 роки. Проєкт В. Бардзького[11].
- Проєкт забудови невеликими віллами території колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910—1914 роки, співавтори Фердинанд Касслер, Александер Остен[17].
- Готель «Асторія» на вулиці Городоцькій, 15 у Львові. 1912—1914. Проєкт Тадеуша Гартеля, виконаний у фірмі Піллера[18].
- Будинок Кароля Чуджака і Людвіка Штадтмюллера на вулиці Князя Романа, 6 у Львові. 1912—1914 роки. Співавтор Роман Фельпель. Інтер'єри завершено 1918 року. Поєднує елементи постісторизму і югендштилю. Скульптурне оздоблення Станіслава-Ришарда Пліхаля[19].
- Будівля фабрики на вулиці Городоцькій, 17 у Львові. 1914 рік. Проєкт, імовірно, Тадеуша Гартеля, виконаний у фірмі Піллера[20].
- Власний будинок Адольфа Піллера на вулиці Тарнавського, 104 у Львові(1924)[21]
- Будівля гімназії імені А. Міцкевича у Познані.
- Будівля Державної аграрної школи в Познані.
- Проєкт вокзалу в Боншині.
- Будинок військового командування у Познані (не пізніше 1933)[22].
- Проєкт будинку «Скарбової палати» в Кельцях (до 1923)[23].
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94.
- ↑ Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 430. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 474.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 412, 460.
- ↑ а б Архітектура Львова… — С. 435.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 490.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 491.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 494.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 490; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5.
- ↑ а б в Архітектура Львова… — С. 491.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 490—491.
- ↑ а б Архітектура Львова… — С. 394.
- ↑ Харчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 334. — ISBN 83-88372-29-7.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 324—327.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Касслер Фердинанд // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 140. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 465.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 410, 492—493.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 426.
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 242. — ISBN 978-617-629-076-6.
- ↑ Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 334.
- ↑ Projekty budowli // Architekt. — 1923. — № 4. — Dodatek do zeszytu IV. 1923.
- Łoza S. Piller Adolf Emil // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — S. 572.
- Piller Adolf Emil // Wielkopolski słownik biograficzny. — Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawn. Nauk., 1981. — S. 569.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |