Перейти до вмісту

Адріан ван Утрехт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адріан ван Утрехт
нід. Adriaen van Utrecht
Портрет Адріана ван Утрехта
При народженнінід. Adriaen van Utrecht
Народження12 січня 1599(1599-01-12)[1][2]
Антверпен, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди[3]
Смерть5 жовтня 1652(1652-10-05)[3][4] (53 роки)
 Антверпен, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди[3]
Національністьфламандець
КраїнаГабсбурзькі Нідерланди[3]
Жанрпобутовий жанр, релігійна композиція
Навчанняучень Германа де Нейта
Діяльністьхудожник, рисувальник
Напрямокбароко
Роки творчості1615—1651
Впливантверпенські художники, Ян Фіт і Франс Снейдерс
ВчительHerman de Neytd
ЧленАнтверпенська гільдія святого Луки[d]
Творипобутовий жанр, релігійні композиції, натюрморти, ескізи до майбутніх килимів
У шлюбі зConstancia van Utrechtd
Роботи в колекціїМузей Прадо, Музей Ґетті, Національний музей Швеції, Ашмолеан музей[5], Королівські музеї витончених мистецтв[6], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Рейксмузей, Museumslandschaft Hessen Kassel, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Rijksmuseum Twenthed, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Берлінська картинна галерея, Staatliches Museum Schwerind, Музей Сюрмондта — Людвіга, Художній музей Базеля, музей Пікардіїd, Музей Боуз, Будинок Рубенса, Musée de Cambraid, Дрезденська картинна галерея, Broel Museumd, Музей образотворчих мистецтв (Безьє) і Galleria d'arte moderna di Milanod

CMNS: Адріан ван Утрехт у Вікісховищі

Адріан ван Утрехт (нід. Adriaen van Utrecht 1599—1652) — фламандський художник, майстер натюрмортів, картин з зображеннями кухонь і тварин.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Антверпен. Його батьки — Абель ван Утрехт та Анна Гюйбрехт. Відом, що з 1614 року від був учнем у художника Германа ван Нейта, що був водночас і торговець картинами.

По закінченні навчання у ван Нейта, він створив подорож і відвідав Німеччину, Францію, Італію, де працював по замовам. 1624 року помер його батько і, можливо, ця обставина примусила його повернутися у рідне місто. Того ж року вн був зарахований до місцевої гільдії св. Луки.

Сумісна праця

[ред. | ред. код]
Адріан ван Утрехт та Теодор Ромбоутс. «Кухня зі сценою залицянь», Ермітаж, Санкт-Петербург

Як і більшість антверпенських художників, Адріан ван Утрехт практикував творення картин сумісно з іншими майстрами. Відомо, що він співпрацював як майстер натюрмортів і тварин з художниками, серед котрих

Картони для аррасів-килимів

[ред. | ред. код]

Як і більшість антверпенських художників, Адріан ван Утрехт, що мав схильність до створення декоративних композицій, був залучений до створення картонів для майбутніх аррасів-килимів. Відомо, що він співпрацював з художником Яном ван ден Хеске (1611—1651) при створенні ескізів-картонів для серії килимів «Пори року». Готові килими призначались для ерцгерцога Леопольда Вільгельма Австрійського. За припущеннями, Адріан ван Утрехт віповідав за зображення тварин.

Власна родина і родинні зв'язки

[ред. | ред. код]

Відомо, що 1628 року на весіллі своєї сестри Катерини з художником имоном де Восом він познайомився із Констанциєю ван Ньюландт. 1629 року вони з Констанциєю побралися. В родині Адріана ван Утрехта було тринадцять дітей.

Є підстави вважати, що Констанция сама опанувала технологію олійного живопису і допомагала чоловіку у створенні картин на продаж. Знають, що вона створювала копії або робила варіанти картин чоловіка. До 20 століття зберігся квітковий натюрморт, датований 1647 роком і підписаний ім'ям Констанциї ван Ньюландт.

Обрані твори (галерея)

[ред. | ред. код]
Адріан ван Утрехт. «Марнота марнот»
Адріан ван Утрехт. «Натюрморт з дичиною та овочами», 1648 р. Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гос. Эрмитаж. Каталог № 2 «Западноевропейская живопись», Л, «Аврора», 1981
  • Edith Greindl, Les Peintures Flamands de Nature Morte au XVIIe Siècle. Brussels 1956; 3rd ed., revised, Sterrebeek 1983.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адріан ван Утрехт