Перейти до вмісту

Адірович Еммануїл Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адірович Еммануїл Ілліч
Народився24 серпня 1915(1915-08-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер10 вересня 1973(1973-09-10) Редагувати інформацію у Вікіданих (58 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
ПохованняБоткінське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materМДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика Редагувати інформацію у Вікіданих, теоретична фізика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і фізика твердого тіла[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФізичний інститут імені П. М. Лебедєва Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникВавилов Сергій Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіВавилов Сергій Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих

Еммануїл Ілліч Адірович (нар. 24 серпня 1915 — 10 вересня 1973) — радянський фізик-теоретик в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, член АН УзРСР[2][3]. Автор понад 200 наукових праць.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 серпня 1915 року в Мелітополі. У 1940 році закінчив Московський державний університет. Після цього протягом 22 років працював у Фізичному інституті імені П. М. Лебедєва АН СРСР. 1949 року здобув ступінь доктора фізико-математичних наук. Із 1963 року професор Фізико-технічного інституту АН УзРСР.

Помер 10 вересня 1973 року в Ташкенті. Похований на Боткінському цвинтарі[3].

Дослідження

[ред. | ред. код]

Є одним із засновників зонної теорії люмінесценції кристалів і діелектричної електроніки, передбачив і відкрив явище «холодного спалаху», побудував теорію оптронів і оптронних ланцюгів, відкрив ефекти аномально великих фотонапруг і аномально великих фотомагнітних напруг у напівпровідникових плівках, отримав точне рішення задачі про емісійні струми в діелектриці при термоелектронній та автоелектронній емісії з металу[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Адирович Эммануил Ильич. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013.
  3. ↑ а б в Адирович Эммануил Ильич. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012. — С. 509.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Адирович Эммануил Ильич Меморіал пам'яті(рос.)
  • Храмов Ю. А. Адирович Эммануил Ильич // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 7. — 400 с. — 200 000 экз.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адірович_Еммануїл_Ілліч&oldid=38472514