Бакинський державний університет

Бакинський державний університет
БДУ
40°22′23″ пн. ш. 49°48′41″ сх. д.
Країна	Азербайджан
Розташування	Азербайджан
Засновано	1919
Ректор	Єльчін Бабаев Сафаралі огли
Складається з	Faculty of Philology of the Baku State Universityd , Q12837154? , Q16414331? , Faculty of International Relations and Economics of Baku State Universityd , Faculty of Geography of Baku State Universityd , Faculty of Law of Baku State Universityd , факультет соціяльных наук та психології Бакинського державного університетуd , Q16414345? , Q65278000? , Q16414336? , Q65279049? , Faculty of Biology of Baku State Universityd , Q20575006? , Q55698577?  і Q16414329?
Випускники	Категорія:Випускники Бакинського університету
Штаб-квартира	Баку
Адреса	вул. Академіка Західа Халілова, 23, Баку AZ1148
Сайт	www.bsu.edu.az/
Baku State University у Вікісховищі

Бакинський державний університет (БДУ) (азерб. Bakı Dövlət Universiteti (BDU)) — державний університет, розташований у Баку, Азербайджан.

Історія

Печатка університету

Заснований 1 вересня 1919 року Парламентом Азербайджанської Демократичної Республіки. Відкритий 1920 як Бакинський державний університет. Університет розпочав свою діяльність з історико-філологічного, фізико-математичного, юридичного та медичного факультетів, на які було зараховано 1094 студенти. Першим ректором БДУ був В. І. Розумовський, колишній професор хірургії Казанського університету.

1924 університету присвоєно найменування Азербайджанський державний університет (АДУ), а в 1934 — ім'я С. М. Кірова.

1950-ті

На кінець 1950-х в університеті було 9 факультетів: фізичний, механіко-математичний, хімічний, історичний, філологічний, сходознавства та інші.

На 52 кафедрах АДУ — 42 професори, 211 доцентів і кандидатів наук, 88 викладачів.

Викладання проводиться азербайджанською і російською мовами. При АДУ діє аспірантура, вечірній і заочний відділи.

Число студентів (1958) — 5 500 чол., в тому числі 2 500 заочників.

Значне місце в діяльності АДУ займає науково-дослідна робота. Розробка багатьох наукових проблем здійснюється у співдружності з вченими інших республік СРСР, зокрема з українськими вченими. Так, питання походження і формування покладів нафти, розробки та експлуатації нафтових родовищ розв'язуються геологами АДУ спільно з вченими АН УРСР, Львівського державного університету.

1970-ті

На кінець 1970-х в університеті було вже 14 факультетів: історичний, філологічний, журналістики, сходознавства, бібліотекознавства та бібліографії, юридичний, прикладної математики, механіко-математичний, фізичний, хімічний, біологічний, геолого-географічний, навчання іноземних громадян, підвищення кваліфікації. При університеті працює обчислювальний центр, астрономічна станція, понад 30 лабораторій, музеї — біологічний та корисних копалин, бібліотека (бл. 1,6 млн одиниць зберігання). В 1975/76 навчальному році навчалося близько 13 тис. студентів, з них на денному відділенні понад 6 тис.

Видання

Університет видає «Вчені записки» та іншу літературу.

Найвідоміші випускники

• Гейдар Алієв — 3-й Президент Азербайджану.
• Юсиф Мамедалієв — азербайджанський хімік, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Гасан Алієв — азербайджанський ґрунтознавець, академік АН Азербайджанської РСР.
• Захід Халілов — азербайджанський механік і математик, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Бахтіяр Вагабзаде — народний поет Азербайджану.
• Азад Мірзаджанзаде — азербайджанський учений, механік нафтогазових родовищ, академік АН Азербайджанської РСР.
• Аїда Імамгулієва — азербайджанський сходознавець, що стала першою жінкою-доктором наук в галузі сходознавства.
• Меджид Расулов — азербайджанський математик, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Фейзулла Гасимзаде — доктор философських наук, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Тофіг Кочарлі — азербайджанський історик, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Мірджалал Пашаєв — азербайджанський письменник, вчений-літературознавець.
• Мамед Джафар Джафаров — азербайджанський літературознавець, академік АН Азербайджанської РСР.
• Фарамаз Магсудов — азербайджанський математик, Президент Національної академії наук Азербайджану.
• Абдулла Гараєв — азербайджанський фізіолог, академік АН Азербайджанської РСР
• Зія Буніатов — азербайджанський сходознавець, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Гасан Абдуллаєв — азербайджанський фізик, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Худу Мамедов — азербайджанський кристалограф, член-корреспондент Національної академії наук Азербайджану.
• Ашраф Гусейнов — азербайджанський математик, академік АН Азербайджанської РСР.
• Муса Алієв — доктор геолого-мінералогічних наук, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Солтан Мехтієв — азербайджанський хімік, академік АН Азербайджанської РСР.
• Гейдар Гусейнов — азербайджанський філософ, академік АН Азербайджанської РСР, лауреат двох Сталінських премій
• Муртуза Нагієв — азербайджанський вчений у галузі хімії і технології нафти, академік Академії наук Азербайджанської РСР.
• Мамед Аріф Дадашзаде — азербайджанський літературознавець, критик, голова Верховної Ради Азербайджанської РСР
• Шафам Мехтієв — азербайджанський геолог-нафтовик, академік АН Азербайджанської РСР.
• Іграр Алієв — азербайджанський історик, академік Національної академії наук Азербайджану.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.