Координати: 40°22′28.923600100006″ пн. ш. 49°50′43.429200099994″ сх. д. / 40.37470° пн. ш. 49.84540° сх. д. / 40.37470; 49.84540

Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Азербайджанський театр опери і балету
Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı
Азербайджанський театр опери і балету
Азербайджанський театр опери і балету
Азербайджанський театр опери і балету

40°22′28.923600100006″ пн. ш. 49°50′43.429200099994″ сх. д. / 40.37470° пн. ш. 49.84540° сх. д. / 40.37470; 49.84540
Країна  Азербайджан
Місто
Адреса
Архітектор Nikolai Bayevd
 Архітектурний стиль архітектура модерну і готика
Власник Міністерство культури і туризму Азербайджану
Місткість 1281 місць
Тип оперний театр
Відкрито 1910
Оф. відкриття 28 лютого 1911
Знову відкрито 1920
Керівництво Юсіф Ейвазов
tob.az
Нагороди
орден Леніна
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 6522
20034041

Мапа

CMNS: Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова у Вікісховищі

Азербайджа́нський теа́тр о́пери і бале́ту і́мені Мірзи́ Фаталі́ Аху́ндова (азерб. Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı) — оперний театр столиці Азербайджану міста Баку.

Історія

[ред. | ред. код]

Організований 1920 року як державний театр Азербайджану, що ставив опери, оперети і драми. 1924 року оперна трупа виділена в самостійну структуру,

1930 року надано ім'я азербайджанського драматурга М. Ф. Ахундова.

1938 театр нагороджений орденом Леніна.

На поштовій марці Азербайджану (2012)

Будівля театру зведена в 191011 роках, реконструйована в 1938. Глядацький зал розрахований на 1281 місце. Спектаклі йдуть російською та азербайджанською мовою.

У довоєнні роки Серед національних спектаклів театр поставив «Лейлі і Меджнун» Узеїр Гаджибекова, «Шах Ісмаїл» Магомаєва, «Ашуг-Гариб» З. Гаджибекова. Азербайджанською мовою були поставлені також опери «Ануш» Тиграняна (1941), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1943) і «Кармен» Бізе (1946).

Серед спектаклів 60-70-х років: опери — «Вагиф» Мустафаєва (1960), «Багадур і Сона» Алескерова (1961), «Мерці» Адигезалова (1963), «Заручини в монастирі» Прокоф'єва (1968); балети — «Тропою грому» (1961, Ленінська премія, 1967); «Легенда про любов» Мелікова (1962), «Тіні Кобустана» Ф. Караєва (1969) та інші.

В 1941 театр був на гастролях в Ірані. У сезоні 1969/70 балетна трупа театру була учасницею Всесвітнього фестивалю танцю в Парижу; гастролювала у Франції, Люксембурзі й Монако. У театрі працювали народні артисти СРСР Шевкет Мамедова, Фідан Касимова.

1956 року театр отримав статус академічного.

Трупа театру

[ред. | ред. код]

У трупі театру на 1960 рік складався співаки — народні артисти СРСР: Бюльбюль, Рашид Бейбутов, Шевкет Мамедова; диригент Ніязі Зульфугар огли Тагізаде-Гаджибеков. Головним режисером театру був народний артист Азербайджанської РСР М. А. Мамедов. В сезоні 19231924 одним із солістів театру був український співак (драматичний тенор) Василь Войтенко, згодом (1933) заслужений артист України.

Література

[ред. | ред. код]
  • Музична енциклопедія. Гол. ред. Ю. В. Келдиш. Т 1. А — Гонг. 1072 стб. з іл. М.: Радянська енциклопедія, 1973 (рос.)
  • Театральна енциклопедія. Гол. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Радянська енциклопедія, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. з іл., 12 л. іл. (рос.)
  • Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 1. А — Ангоб. 1969. 608 стр., іл.; 47 л. іл. і карт, 1 отд. л. табл. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]