Айоваїт
| Айоваїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1]  |
| IMA-номер | IMA1967-002 |
| Абревіатура | Iow[2] |
| Хімічна формула | Mg₆Fe³⁺₂(OH)₁₆Cl₂·4H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 4.FL.05 |
| Ідентифікація | |
| Колір | блакитно-зелений |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Твердість | 1,5 |
| Блиск | жирний |
| Колір риси | біла |
| Густина | 2,1 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Айова[3] |
| Типова місцевість | Сіу[4] |
 Айоваїт у Вікісховищі | |
Айоваїт (рос. айоваит; англ. iowaite; нім. Iowait) — водний оксихлорид магнію і заліза.
Формула: 4 Mg(OH)2•FeOCl•xH2O.
Містить (район Су, шт. Айова; %): MgO — 39,0; Fe2O3 — 21,16; Cl — 8,5; (H2O, Cl, F, OH) — 39,7. Сингонія гексагональна. Спайність досконала. Густина 2,11. Твердість 1,5. Колір блактино-зелений. Риска біла. Блиск жирний. На дотик жирний, милоподібний. Просвічує.
Виявлений у керні з глибини 300—450 м серед серпентинітів разом з доломітом, бруситом, кальцитом і магнезитом.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ webmineral.com
- ↑ Catalogue of Type Mineral Specimens
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Айоваїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Айоваїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Webmin [Архівовано 6 січня 2013 у WebCite]
