Перейти до вмісту

Айріс Чен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Айріс Чен
англ. Iris Chang, кит.: 张纯如
Ім'я при народженніангл. Iris Shun-Ru Chang Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася28 березня 1968(1968-03-28)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Принстон, Нью-Джерсі Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла9 листопада 2004(2004-11-09)[4][3][5] (36 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лос-Гатос, Каліфорнія Редагувати інформацію у Вікіданих
·вогнепальна рана Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняGate of Heaven Catholic Cemeteryd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСан-Хосе
Діяльністьправозахисниця, журналістка, письменниця, політична активістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Джонса Гопкінса, University Laboratory High Schoold і UIUC College of Mediad Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Rape of Nankingd і Thread of the Silkwormd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCommittee of 100d Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоShau-Jin Changd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиYing-Ying Changd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт: irischang.net Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Айріс Чен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Айріс Чен (англ. Iris Chang, кит.: 张纯如) (28 березня 1968 – 9 листопада 2004) — американська правозахисниця, політична автивістка, журналістка та письменниця китайського походження. Авторка ряду книг з історії Китаю.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 28 березня 1968 року у Принстоні, в родині університетських професорів, які емігрували з Тайваню. Школу закінчила в 1985 році в Шампейн, штат Іллінойс, згодом в 1989 там же здобула ступінь бакалавра в місцевому університеті.

Працювала позаштатною кореспонденткою в Чикаго Триб'юн та Нью-Йорк Таймс.

Одружилась, народила сина Кристофера.

У червні 2004 перенесла нервовий зрив через хронічну депривацію сну та побічні дії медикаментів. Через епізод депресії Чен була госпіталізована до лікарні у Луїсвіллі.

В останні роки проживала у Сан-Хосе (Каліфорнія).

Після виписки депресія та побічні ефекти ліків продовжилися[7]. Жахливі матеріали її досліджень також не сприяли поліпшенню психічного стану.[8]

9 листопада 2004 року Айріс Чен наклала на себе руки, застрелившись у своєму на автомобілі на одному з шосе у Каліфорнії. Серед її паперів знайшли кілька недописаних посмертних листів[7].

Праці

[ред. | ред. код]

Першою книгою Айріс Чен стала «Нитка шовкопряда» (англ. Thread of the Silkworm), видана у 1995 році. Робота присвячена життю Цяня Сюесеня — китайського професора, який постраждав від політики маккартизму і змушений був повернутись зі США до комуністичного Китаю. У Китаї він брав участь у розробці ракет, одна з яких (за класифікацією НАТО названа Silkworm) застосовувалась проти американських сил під час війни у Перській затоці.

Всесвітнє визнання Айріс Чен здобула завдяки другій книзі, The Rape of Nanking, про воєнні злочини японської армії під час різанини та масових згвалтувань у Нанкіні. Книгу було видано у 1997 році, вона десять тижнів протрималась у списку бестселлерів New York Times.[9]. У 2007 році за матеріалами книги було знято документальний фільм.

У 2004 працювала над новою книгою, присвяченою подіям Маршу Смерті з Баатану, а також займалася підтримкою книги «Китайці в Америці».

Біблографія

[ред. | ред. код]

Українською праці Айріс Чен не видавались. Англійською були видані три книги:

  • Chang, Iris (1996). Thread of the Silkworm. Basic Books. с. 352. ISBN 978-0-465-00678-6.
  • Chang, Iris (1997). The Rape of Nanking: The Forgotten Holocaust of World War II. Basic Books. с. 290. ISBN 978-0-465-06835-7.
  • Chang, Iris (2004). The Chinese in America. A Narrative History. Penguin. ISBN 0-14-200417-0. (Nachdruck)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ http://www.nytimes.com/2004/11/12/arts/12chang.html
  5. ↑ FemBio database
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ а б Heidi Benson, «Historian Iris Chang won many battles» [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.], San Francisco Chronicle, April 17, 2005.
  8. ↑ «Iris Chang's suicide stunned those she tried so hard to help» [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.], San Francisco Chronicle, November 20, 2004.
  9. ↑ Iris Chang, Who Chronicled Rape of Nanking, Dies at 36. The New York Times. 12 листопада 2004. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 26 листопада 2007.


США Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Айріс_Чен&oldid=42254194