Акопян Вадим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акопян Вадим Миколайович
Народився23 січня 1963(1963-01-23) (61 рік)
Калінінград, РРФСР, СРСР
Alma materFaculty of Chemistry of the Belarusian State Universityd і Відкритий університет Ізраїлю

Акопян Вадим Миколайович (23 січня 1963 року, м. Калінінград) — директор Музею історії та культури євреїв Білорусі (2012—2019), голова білоруського Громадського об'єднання «Республіканський фонд „Голокост“» (2012—2019), заступник голови Спілки білоруських єврейських громадських об'єднань та громад (2016—2021).

Біографія

[ред. | ред. код]

Акопян В. М. народився в м. Калінінграді в 1963 році. Батько — Акопян Микола Аракелович, водій, мати — Акопян (Клігер) Фаїна Гершен-Гецелівна, бухгалтер. 1964 року сім'я переїхала до Вітебська.

В 1985 році закінчив хімічний факультет Білоруського державного університету. Після закінчення працював у Мінську на підприємствах електронної промисловості. В 2016 році також здобув ступінь бакалавра на історичному факультеті Відкритого університету Ізраїлю.

З 2012 по 2019 рік обіймав посаду директора Музею історії та культури євреїв Білорусі[1][2][3][4][5]. У цей період був головою Громадського об'єднання «Республіканський фонд „Голокост“»[6][7][8].

З 2016 до 2021 року був заступником голови Спілки білоруських єврейських громадських об'єднань та громад[9][10].

З 2014 року — заступник голови Меморіального комітету зі збереження пам'яті про жертв Голокосту в Республіці Білорусь[11].

Одружений, двоє дітей.

Публікації та фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Музеи Беларуси. Музей истории и культуры евреев Беларуси. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 12 травня 2022.
  2. Шидловская С. Музей истории и культуры евреев Беларуси в канун черной даты — 70-летия со дня уничтожения Минского гетто
  3. 22 июня: итоги Форума «Друзей Городка»
  4. На улице Клары Цеткин в Минске нашли надгробные камни Советская Белоруссия № 232 (24613), 5 декабря 2014
  5. Бордовская И. Почему в центре Минска под открытым небом лежат могильные плиты? [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.], Комсомольская правда, 8/10/2015
  6. Галіна Абакунчык. Мэмарыял у Трасьцянцы: грошы ёсьць, справы — няма
  7. Что сделают с еврейскими могильными плитами, найденными при стройке в Минске. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  8. Жабинский А. В. Осмысление феномена Холокоста в белорусской культуре [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.], стр. 395
  9. Белорусский фонд мира. Научно-практическая конференция
  10. Праздник города Копыля. Увековечили память Менделе Мойхер-Сфорима. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  11. Фонд имени Саймона Марка Лазаруса по сохранению памяти о жертвах Холокоста в Республике Беларусь. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  12. Национальный архив Республики Карелия [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.], фонд П-779, опись 68, дело 33, страницы 42, 48-49

Посилання

[ред. | ред. код]