Перейти до вмісту

Акопян Левон Оганесович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акопян.
Акопян Левон Оганесович
Народився9 вересня 1953(1953-09-09)[1] (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Вірменія
 Росія
Діяльністьмузикознавець, розумовий гравець
Alma materЄреванська державна консерваторія імені Комітаса
Галузьмузикознавство
ЗакладДержавний інститут мистецтвознавства
ПосадаЗавідувач відділом сучасних проблем музичного мистецтва
Науковий ступіньДоктор мистецтвознавства
РодичіEvgénia Sarkisiand, Mark Grigoryand і Mariam Sarkissiand

Левон Оганесович Акопян (нар. 9 вересня 1953(19530909), Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменський та російський музикознавець. Завідувач відділом сучасних проблем музичного мистецтва Державного інституту мистецтвознавства. Доктор мистецтвознавства. Онук архітектора Марка Григоряна, брат журналіста Марка Григоряна.

Закінчив Єреванський університет як мікробіолог, а потім Єреванську консерваторію як музикознавець.

Працював в Інституті мистецтв АН Вірменії, займаючись проблемами середньовічного вірменського церковного співу, захистив кандидатську дисертацію на цю тему в московському Державному інституті мистецтвознавства.

З початку 1990-х років живе в Москві, докторська дисертація «Аналіз глибинної структури музичного тексту» опублікована в 1995 р. окремим виданням.

Акопяну належить монографія «Шостакович. Досвід феноменології творчості» (СПб., 2004), в якій, на думку рецензента, «стикаються два завдання: створити виразну феноменологическую інтерпретацію творчості Шостаковича і дати його повний огляд», внаслідок чого книга «відкриває нові горизонти»[2]. Крім того, він випустив популярну книгу «Моцарт. Путівник» (М., 2006) і призначений зарубіжної аудиторії огляд «Музика радянської епохи. 1917—1987» (англ. Music of the Soviet Age, 1917-1987; Стокгольм, 1998). Однак найбільш помітними працями Акопяна стали його роботи над скороченим російським виданням «Музичного словника Гроува» (2001, 2-е вид. 2007) та авторською енциклопедією «Музика XX століття. Енциклопедичний словник»[3].

Виступає також у ролі перекладача; серед виконаних Акопяном перекладів — «Загальна психопатологія» Карла Ясперса, збірник «Карл Густав Юнг про сучасні міфи» та ін

Левон Оганесович довгий час успішно виступав у відомому інтелектуальному телешоу «Своя гра». У 1997 і 98 роках він доходив до фіналу циклів «Золотої дюжини».[4]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ svoya-igra.org — 2012.
  2. ↑ А. Булычёва. Подняться до бездны с Шостаковичем [Архівовано 31 жовтня 2005 у Wayback Machine.] // «Культура», № 41, 21 — 27 октября 2004 р.
  3. ↑ Акопян Л. О. Музыка XX века. Энциклопедический словарь [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.]. 855 страниц. Научный редактор канд. иск. Е. М. Двоскина. М., «Практика», 2010.
  4. ↑ Своя Гра — Акопян Левон Оганесович. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акопян_Левон_Оганесович&oldid=35919664