Перейти до вмісту

Акротирі (Крит)

Координати: 35°33′ пн. ш. 24°8′ сх. д. / 35.550° пн. ш. 24.133° сх. д. / 35.550; 24.133
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

35°33′ пн. ш. 24°8′ сх. д. / 35.550° пн. ш. 24.133° сх. д. / 35.550; 24.133

Карта Акротирі
Вид з супутника на півострів Акротирі. У центрі — аеропорт Ханія

Акроти́рі або Акроті́рі (грец. Ακρωτήρι, буквально — «мис») — півострів і колишній муніципалітет (дим) у складі ному Ханья, на острові Крит, Греція. У результаті реформи місцевого самоврядування 2011 року входить до складу муніципалітету (дима) Ханья як дрібна адміністративна одиниця[1]. Центром колишнього муніципалітету Акротирі було селище Піфарі. Інше село, Ставрос, стало знаменитим завдяки фільму «Грек Зорба».

Географія і ландшафт

[ред. | ред. код]
Руїни стародавнього міста Аптера

Акротирі являє собою скелястий мис[2] на північній частині в західній частині острова Крит в Критському морі. За формою нагадує коло, і з'єднується з островом широкою перемичкою між Ханьєю і містечком Суда. Південніше, між півостровом і островом Крит, розташована бухта Суда.

Велика частина півострова являє собою піднесене над морем плато. Уздовж північного узбережжя розташовується гряда пагорбів.

На скелях є рослинність, в тому числі трав'яниста рослина Taraxacum minimum[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Найбільш рання історія сходить до заснування мінойського міста Кідонія, яке і в античні часи зберігало своє важливе значення.[4] Згідно з Гомером, місцеві мешканці (кідони) відрізняли себе від інших критян.

В античні часи мис називався Кіамон, а візантійці називали його Харака.

На пагорбах на півночі півострова розташовані три монастирі. Монастир Ая-Тріада (Свята Трійця) заснували в 17 столітті два венеційських ченця, перейшовші в православну віру — Єремія і Лаврентій Джанкароло. Вони полагодили старий монастир, який спорудила родина Муртарі. Будинки видно з іншого кінця плато і з повітря літаків, що прибувають в аеропорт, навколо них ростуть оливкові й апельсинові дерева. Між горбами йде автомобільна дорога, якою можна дістатися до монастиря Гувернетос, за 5 км на північ від Святої Трійці. Тут велика чотирикутна будівля з двором в центрі по виду нагадує фортецю, а в центрі стоїть церква Богородиці.

На Акротирі знаходяться могили видатних діячів Першої грецької республіки Е. Венізелоса і його сина Софокліса на височини над Ханієй, в тому місці, де вони в 1897 р підняли над своєю штаб-квартирою грецький прапор на знак непокори Османській імперії, що поклало початок Критського повстання.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Печера Аркудіотиса

З монастиря Гувернето веде піша стежка до печери Аркудіотиса («ведмедиця»), де один з сталагмітів, на думку місцевих, нагадує ведмедицю своєї формою. Вважається, що цю печеру використовували як місце для моління з давніх часів (оскільки є свідчення культу Артеміди і Аполлона), проте в християнські часи воно було присвячено Богородиці. У місцевих печерах жили християнські відлюдники. Далі від печери, після спуску з 140 сходинок, знаходиться чернеча церква-кафолікон (третій з монастирів, нині занедбаний), імовірно засноване Іоанном відлюдником в 5-6 ст. на скелястій кручі і частково є частиною скелі. Поверх занедбаних будівель в даний час ростуть інжирові дерева.

На центральному плато півострова розташований міжнародний аеропорт Ханья ім. Іоанніса Даскалоянніса (код IATA: CHQ, ICAO: LGSA), куди з м Ханья можна дістатися на автомобілі, таксі або громадському транспорті. На Акротирі розташовані різні курортні селища, в тому числі Ставрос, Калафас та Марафі.

Line notes

[ред. | ред. код]
  1. Kallikratis law [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] Greece Ministry of Interior (гр.)
  2. S.T.Williamson, 1933
  3. A.Strid, 1996.
  4. CMHogan, 2008

Примітки

[ред. | ред. код]
  • C. Michael Hogan, Cydonia , Modern Antiquarian, January 23, 2008 [1] [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Arne Strid and Kit Tan (1986) Mountain Flora of Greece , Edinburgh University Press ISBN 0-7486-0207-0
  • Samuel Thurston Williamson, Raymond Moley, Malcolm Muir, Rex Smith and Joseph Becker Phillips (1933) Newsweek

Посилання

[ред. | ред. код]