Перейти до вмісту

Аксель Кіппер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аксель Кіппер
ест. Aksel Kipper Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 листопада 1907(1907-11-05)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільянді, Феллінський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 вересня 1984(1984-09-25)[1] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарту, Естонська РСР, СРСР[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Естонія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастрофізик, фізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТартуський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТартуський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук Естонії Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиTõnu Kipperd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Аксель Кіппер (ест. Aksel Kipper; 5 листопада 1907 — 25 вересня 1984) — естонський астроном, академік АН Естонської РСР (1946), в 1946—1950 — віце-президент АН Естонської РСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1930 закінчив Тартуський університет. У 1929—1944 працював в Тартуський обсерваторії. З 1941-професор Тартуського університету, у 1944—1946 — завідувач кафедрою фізики університету. Ініціатор створення Інституту фізики і астрономії АН Естонської РСР (з 1973 — Інститут астрофізики і фізики атмосфери АН Естонської РСР), його перший директор (1950—1974).

Наукова спадщина

[ред. | ред. код]

Основні наукові роботи відносяться до фізики зірок і туманностей. Займався дослідженням цефеїд, вивчав походження магнітних полів Сонця і зірок, радіаційні процеси у сонячній і зоряних атмосферах. Пояснив інтенсивність безперервного спектру газових туманностей, що здавалася до того надлишковою, за допомогою відкритого ним в 1950 механізму двофотонного випромінювання водню. Уточнив відстані і світності цефеїд. Досліджував нестаціонарні магнітогідродинамічні процеси в зірках, зміни сили тяжіння і йонізації в атмосферах цефеїд, розвинув теорію коливань в зовнішніх шарах пульсуючих зірок. Встановив, що коливання відбуваються у вигляді розповсюджуються назовні хвиль ущільнення, які переходять на певній висоті в турбулентні. Збудженням атомів цими турбулентними хвилями пояснив періодичну появу емісійних ліній в спектрі Міри Кита. Запропонував у 1962 своєрідну модифікацію ньютонівської теорії тяжіння для усунення гравітаційного парадоксу, при якій вводяться дві системи вимірювань простору і часу, названі гравітаційною та атомарною.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б https://www.muuseum.ut.ee/vvebook/pages/4_14.html

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аксель_Кіппер&oldid=39650498