Актотай Куртбедін
| Актотай Куртбедін | |
|---|---|
| Народилася | 1848 Сімеїз |
| Померла | невідомо невідомо |
| Національність | Кримські татари |
| Діяльність | народна оповідачка |
Актотай Куртбедін (рос. Ахтотай Куртбеддин[1], Хуртбедин[2]) (1848, Сімеїз, Крим — дата смерті невідома) — кримська татарка, народна оповідачка.
Актотай Куртбедін народилась у 1848 р. і все життя прожила у с. Сімеїз[1]. Була неосвіченою, працювала в колгоспі імені Калініна в Сімеїзі[1]. Дата і місце смерті невідомі.
Завдяки оповідницькому таланту і знанню багатьох кримськотатарських казок, стала відомою Фольклорній бригаді Алупкінського музею під керівництвом Я. П. Бірзгал, що протягом 1934—1935 рр. збирала та вивчала фольклор Криму[3]. За результатами цієї роботи у 1936 р. було опубліковано збірку «Казки і легенди татар Криму» (рос. мовою)[3]. До збірки увійшли 23 казки і 3 легенди кримськотатарського народу[4] в переказі 11 народних оповідачів з 7 селищ південного берега Криму[5].
Актотай Куртбедін на момент запису казок в її переказі було 87 років[1]. ЇЇ манеру оповідання дослідник Сергій Дмитрович Коцюбинський, що був співробітником Алупкінського музею і активним учасником експедиції по збиранню кримськотатарського фольклору[4], визначив як епічно-спокійну[6].
До збірки «Казки і легенди татар Криму» увійшли чотири казки, переказані Актотай Куртбедін:
- Казка про Хаджі Тількі та правовірних пілігримів (с. 196—201);
- Казка про Усеїна — сина Асана (с. 202—216);
- Казка про три талісмани (с. 217—234);
- Казка про сорок плешивих та одного косого (с. 235—247).
Сказки и легенды татар Крыма — 1936 (читати онлайн)
- Серед інших оповідачів казок і легенд кримських татар, крім Актотай Куртбедін, були Мустафа Топал, Хатидже Умер, Іслям Халіль Демирджи, Емір Усейя Ібрагімов, Айше Афузова, Абібула Софу, Мемет Муртазаєв, Юнус Казак, Фатьма Хайбулла[7].
- Активну участь і зборі легенд і казок кримських татар брав учитель місцевої Алупкінської татарської школи Кязим Усеїнович Усеїнов (1886—1938), який організував понад 40 учнів старших класів[4]. Подяку за участь учням було висловлено у передмові до збірки «Казки і легенди татар Криму»[3]. Проте у 1937 р. К. У. Усеїнов був заарештований, звинувачений в антирадянській діяльності під час підготовки збірки і у 1938 р. розстріляний[4]. Тираж книги було вилучено з продажу і видано іншу збірку, в якій ім'я К. У. Усеїнова було замінено на ім'я директора Алупкінського музею Яна Петровича Бірзгала[4]. Також у 1938 р. був заарештований Микола Львович Ернст (1889—1956), під керівництвом якого була проведена фольклорна експедиція[4].
- ↑ а б в г Сказки и легенды татар Крыма (рос.). Госиздат Крым. АСРР. 1936. с. 195.
- ↑ Сказки и легенды татар Крыма (рос.). Госиздат Крым. АСРР. 1936. с. 193.
- ↑ а б в Сказки и легенды татар Крыма (рос.). Госиздат Крым. АСРР. 1936. с. 9—10.
- ↑ а б в г д е Жердеева, А.М. (2012). Принципы собирания и издания легенд Крыма (PDF) (рос.). Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Сказки и легенды татар Крыма (рос.). Госиздат Крым. АСРР. 1936. с. 37.
- ↑ Сказки и легенды татар Крыма (рос.). Госиздат Крым. АСРР. 1936. с. 43.
- ↑ Гуманенко, Л.П. Кримськотатарський фольклор та його особливості // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 6. — С. 313-315 (PDF). Процитовано 29 грудня 2024.