Акустична обробка нафтових свердловин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Технологія акустичної обробки свердловин застосовується для підвищення нафтовилучення. Вона заснована на перетворенні електричної енергії змінного струму в енергію пружних хвиль з частотою коливань 20 кГц в інтервалі перфорації свердловини. Частота ультразвукової хвилі визначає її специфічні особливості: можливість розповсюдження спрямованими пучками і можливість генерації хвиль, що переносять значну механічну енергію.

При взаємодії акустичного поля з фазами гірських порід досягається: збільшення їх проникності завдяки змінам структури пустотного простору; руйнування мінеральних солевідкладів; акустична дегазація і зниження в'язкості нафти; залучення в розробку низькопроникних і закольматованих пропластків порід продуктивного пласта. Технологія забезпечує збереження цілісності експлуатаційної колони і цементного кільця за нею і низькі витрати. При цьому використовується мобільна малогабаритна апаратура, процес впливу є технічно і фізіологічно безпечним та екологічно чистим. Час обробки однієї свердловини не перевищує 8 годин.

Для акустичної обробки в першу чергу рекомендується вибирати свердловини при зниженні продуктивності в процесі експлуатації більш ніж на 30%, фільтраційної неоднорідності по потужності пласта, відсутності заколонних перетоків в свердловині, наявності перемичок потужністю більше 1 м, які поділяють інтервал перфорації від водонасиченого пласта, та ін. Апаратура для акустичної обробки свердловин складається з свердловинного джерела акустичних коливань магнітострикційного або п'єзокерамічного типу і наземної геофізичної станції, яка містить генератор і орган управління частотою та інтенсивністю акустичного поля, створюваного свердловинним генератором.

За результатами геофізичних досліджень в продуктивному пласті встановлюють інтервали обробки. Спуск і підйом випромінювача в інтервал перфорації здійснюється каротажним підйомником на геофізичному кабелі. Режим роботи свердловинного снаряда може бути безперервним (монохроматичне випромінювання) і імпульсним. При імпульсному режимі ширше спектр частот, що дозволяє реалізувати умови резонансу в оброблюваної середовищі, і при цьому амплітудне значення енергії в імпульсі істотно вище, ніж в безперервному випромінюванні. Успішність обробки досягає 80%.[1]

Література

[ред. | ред. код]
  • Табаченко М. М. та ін.. Фізико-хімічна геотехнологія. Дніпропетровськ. 2012. 310 с.
  • Аренс В. Ж. та ін.. Скважинная гидродобыча полезных ископаемых. Москва: Горная книга. 2007. 295 с.
  • Аренс В. Ж. Физико-химическая геотехнология. Москва: Московский гос. Университет. 2001. 656 с.
  • Крейнин Е. В. Нетрадиционные термические технологии добычи трудноизвлекаемых топлив: уголь, углеводородное сырье. Москва. 2004.
  • В. Г. Суярко. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків: Фоліо. 2015. 413 с.
  • Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2018. 416 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Приклад застосування[недоступне посилання з червня 2019]