Перейти до вмісту

Алан Дункан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алан Дункан
англ. Alan Duncan Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився31 березня 1957(1957-03-31) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рікмансвортd, Гартфордшир, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолледж Святого Іоанна[1] і Гарвардський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаShadow Leader of the House of Commonsd, Shadow Secretary of State for Business, Innovation and Skillsd, Shadow Secretary of State for Transportd, Shadow Secretary of State for International Developmentd, Shadow Secretary of State for Justiced, Член 57-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 56-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 55-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 51-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Minister of State for Europe and the Americasd, Minister of State for International Developmentd і Shadow Minister for Prisonsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКонсервативна партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар-командор ордена Святого Михайла і Святого Георгія
Сайтalanduncan.org.uk Редагувати інформацію у Вікіданих

Алан Джеймс Картер Дункан (англ. Alan James Carter Duncan; нар. 31 березня 1957(19570331), Рікмансворт) — британський політик-консерватор. Він є членом Палати громад від округу Ратленд і Мелтон[en], державний міністр міжнародного розвитку з 2010 по 2014.

Дункан навчався у Оксфордському і Гарвардському університетах. Він почав свою кар'єру у нафтогазовій компанії Royal Dutch Shell. Вперше обраний до парламенту у 1992 році. Він є першим відкритим геєм-членом парламенту від Консервативної партії (зробив камінг-аут у 2002 році).

13 липня 2018 закликав російську владу терміново звільнити українських політв’язнів, які оголосили голодування, — Олега Сенцова, Володимира Балуха та Еміра-Усеїна Куку[4].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]