Перейти до вмісту

Алан Мурхед

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алан Мурхед
Народився22 липня 1910(1910-07-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мельбурн, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 вересня 1983(1983-09-29)[1][2][4] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Гемпстедd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія
 Австралія
 Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовий кореспондент, журналіст, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мельбурна Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії офіцер Ордену Австралії

Алан Маккрей Мурхед (англ. Alan McCrae Moorehead; 22 липня 1910, Мельбурн, Австралія — 29 вересня 1983, Лондон, Велика Британія) — австралійський військовий кореспондент і письменник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Алан Мурхед народився у Мельбурні, Австралія. Навчання пройшов у Шотландському коледжі[en], бакалаврат — у Мельбурнському університеті. 1937 року перебрався до Англії, де став відомим як закордонний кореспондент лондонської газети «Daily Express». Письменник, мандрівник, біограф, есеїст, журналіст — Мурхед став одним з найуспішніших англомовних літераторів свого часу. Того ж 1937 року він одружився з Люсі Мілнер, яка вела жіночу колонку в тій самій газеті.

В ході Другої світової війни Мурхед отримав міжнародне визнання за свої репортажі і висвітлення військових кампаній на Середньому Сході та Азії, Середземномор'ї і північно-західній Європі. Був двічі відзначений у наказах начальства. Нагороджений орденом Британської імперії. Як згадував пізніше австралійський критик Клайв Джеймс[en]:

«Мурхед був там для битв і конференцій, пройшов весь шлях від Північної Африки, Італії та Нормандії до самого кінця. Його важка але захоплива „Африканська трилогія" — досі в друку, і, цілком ймовірно, вона є найкращим прикладом характерних переваг Мурхеда як військового кореспондента. Він здатний розвинути окремий епізод, щоб врахувати його глобальні наслідки. Його стиль висвітлення подій був всесвітньо відомим і залишився гарним. У бойовій обстановці він був значно кращим репортером, ніж його друг Ернест Хемінгуей».

Біографії Монтгомері, написаній Мурхедом 1946 року, Джеймс також дає високу оцінку: «Мурхед зміг помітити… …що Ейзенхауер перевершував Монтгомері і за характером і за судженнями».

Алан Мурхед (ліворуч) і Александр Кліффорд[ru] (праворуч) під час Північноафриканської кампанії

1956 року його робота «Gallipoli» (у російському перекладі «Борьба за Дарданеллы») про катастрофічну військову кампанію Першої світової війни отримала захоплені відгуки сучасників, хоча й засуджувалася пізніше британським істориком Робертом Роудсом Джеймсом[en], що спеціалізувався на Галліполійській операції, як «дуже неповна і жахливо переоцінена». Проте, в Англії книга Мурхеда отримала 1000-фунтову премію від «The Sunday Times» і золоту медаль премії Даффа-Купера[en] — ставши таким чином першим володарем цієї нагороди.

1966 році Мурхед, його дружина, молодший син і дочка здійснили сімейну поїздку до Австралії. Згодом ці візити стали щорічними. Там 1969 року він закінчив сценарій до телефільму до рукопису «Дарвін і „Бігль“», але перш ніж книгу було опубліковано, сталася трагедія. В грудні того ж року він потрапив у Вестмінстерський шпиталь[en] Лондона зі скаргами на головні болі, де ангіограма прискорила розвиток широкого інсульту. В ході подальшої операції сталося пошкодження головного мозку, що зачепило комунікативні нерви. У 56 років Мурхед, людина з винятковими здібностями виражати і доносити свої думки, втратив здатність говорити, читати і писати.

Зусиллями дружини письменника, Люсі, його творчість продовжилася «Дарвін і „Бігль“», видана 1969 року, вийшла багато ілюстрованою книжкою. А 1972 року вона зібрала розрізнені автобіографічні есе чоловіка і опублікував їх під назвою «Пізня освіта».

1983 року в Лондоні, Мурхед помер. Похований на Хемпстедському кладовищі[en].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
РІк Твір ISBN перевидання
1941 Mediterranean Front. — London : Hamish Hamilton.
1943 A Year of Battle. — London : Hamish Hamilton.
The End in Africa. — London : Harper. — 269 p.
1945 African Trilogy. — London : Hamish Hamilton. — 592 p. ISBN 0-297-84151-3
1946 Eclipse. — London : Hamish Hamilton. — 255 p. ISBN 1-149-34854-2
Montgomery: A Biography. — London : Hamish Hamilton. — 255 p. ISBN 0-856-17357-6
1948 The Rage of the Vulture. — London : Hamish Hamilton. — 273 p.
1951 The Villa Diana. — London : Hamish Hamilton. — 149 p. ISBN 1-862-54845-5
1952 The Traitors: The Double Life of Fuchs, Pontecorvo, and Nunn May. — London : Hamish Hamilton. — 222 p. ISBN 0-856-17958-2
1953 Rum Jungle. — London : Hamish Hamilton. — 181 p.
1954 A Summer Night. — London : Harper. — 252 p.
1955 Winston Churchill in Trial and Triumph. — Boston, MA : Houghton Mifflin. — 117 p.
1956 Gallipoli. — London : Harper. — 384 p. ISBN 1-853-26675-2
1958 The Russian Revolution. — London : Harper. — 301 p. ISBN 0-881-84331-8
1959 No Room in The Ark. — London : Harper. — 227 p. ISBN 0-140-01784-4
1960 The White Nile. — London : Harper. — 385 p. ISBN 0-141-39116-2
Churchill: A Pictorial Biography. — London : Thames and Hudson. — 143 p.
1962 The Blue Nile. — London : Hamish Hamilton. — 308 p. ISBN 0-060-95640-2
1963 Cooper's Creek. — London : Hamish Hamilton. — 222 p. ISBN 1-616-08022-1
1966 The Fatal Impact: An Account of the Invasion of the South Pacific, 1767—1840. — New York, NY : Harper & Row. — 230 p. ISBN 0-935-18077-X
1969 Darwin and the Beagle. — New York, NY : Harper & Row. — 280 p. ISBN 1-885-28322-9
1970 A Late Education: Episodes in a Life. — London : Hamish Hamilton. — 175 p. ISBN 1-569-47163-0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. Babelio — 2007.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]