Алан Патрік
Алан Патрік | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Алан Патрік Лоренсу | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 13 травня 1991 (33 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
Катандува, Сан-Паулу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 68 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Шахтар» (Д) | |||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 21 | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
А́лан Па́трік Лоре́нсу (порт. Alan Patrick Lourenço; нар. 13 травня 1991, Катандува, Бразилія) — бразильський футболіст, півзахисник бразильського клубу «Інтернасьйонал».
Алан Патрік є вихованцем клубу «Сантус», де він грав із 2004 року. Причому в дитинстві окрім футболу, грав у футзал.
В основному складі «Сантуса» в чемпіонаті Бразилії дебютував за тренера Вандерлея Лушембургу 13 вересня 2009 року в матчі проти «Санту-Андре» (1:0)[1]: Алан Патрік вийшов на 63 хвилині замість Мадсона. 2009 року став найкращим бомбардиром чемпіонату Бразилії серед футболістів не старше 20 років. У складі «Сантуса» двічі виграв Лігу Паулісту у 2010 та 2011 роках і здобув перемогу в Кубку Бразилії у 2010.
2011 року разом із «Сантосом» виграв Кубок Лібертадорес, у фіналі клуб обіграв за сумою двох матчів уругвайський «Пеньяроль» (0:0, 2:1). Алан Патрік зіграв у першому матчі, вийшовши на 79 хвилині на стадіоні «Сентенаріо» замість Елано.
Улітку 2011 року з'явилася інформація про інтерес до Алана Патріка з боку: київського «Динамо», «Інтернасьйонала», «Лілля» й донецького «Шахтаря»[2][3].
24 червня 2011 року підписав п'ятирічний контракт із донецьким «Шахтарем». За Патріка клуб заплатив 4 мільйони євро[4]. У новому клубі він взяв собі 70 номер.
У новому клубі справи у футболіста одразу не склалися: за підсумками сезону 2011/12 він зіграв лише у двох офіційних матчах за «гірників», один із яких у Прем'єр-лізі, а другий — у Кубку України. Причому в кубковому поєдинку півзахисник відзначився забитим голом, вразивши ворота свердловського «Шахтаря» (2:0) в рамках 1/16 фіналу турніру. А наступного сезону Алан зіграв ще в чотирьох матчах чемпіонату і двох кубка. Утім, Алан Патрік став чемпіоном та володарем Кубка України у 2012 та 2013 роках.
Так і не пробившись до основного складу команди, улітку 2013 року Алан Патрік на правах оренди перейшов в «Інтернасьйонал»[5], де виступав до кінця 2014 року. За цей час за команду він зіграв 49 матчів у всіх турнірах і забив 4 голи, після чого клуб не побажав продовжити оренду гравця[6].
У січні 2015 року футболіст був відданий на рік в оренду в «Палмейрас»[7]. Проте в новій команді Алан не зміг пробитись до основи, зігравши за півроку в усіх турнірах лише 12 матчів (із них тільки два в чемпіонаті), через що в червні 2015 року клуб погодився відпустити гравця у «Фламенго»[8]. Вони хотіли орендувати гравця до червня наступного року, однак донецький клуб погодився лише на піврічну оренду[9]. 30 грудня 2015 року стало відомо, що «Фламенгу» пролонгував орендну угоду ще на рік[10]. Наприкінці грудня 2016 року повернувся до лав «Шахтаря»[11].
Виступав за юнацьку та молодіжну збірні Бразилії.
Узимку 2011 року у складі молодіжної збірної виграв чемпіонат Південної Америки, який відбувся в Перу. На турнірі він провів всього 3 матчі (проти Колумбії та двічі проти Еквадору).
Алан Патрік був уключений Неєм Франку у склад на молодіжний чемпіонат світу 2011 року, який відбувся в Колумбії[12], де бразильці стали тріумфаторами турніру.
Статистичні дані наведено станом на 12 грудня 2021 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2009 | «Сантус» | СА | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 0 |
2010 | СА | 18 | 4 | КБ | 0 | 0 | КЛ | 0 | 0 | ЛП | 1 | 0 | 19 | 4 | |
2011 | СА | 2 | 0 | КБ | 0 | 0 | КЛ | 5 | 1 | ЛП | 7 | 1 | 14 | 2 | |
Всього за «Сантус» | 23 | 4 | — | 0 | 0 | — | 5 | 1 | — | 8 | 1 | 36 | 6 | ||
2011–12 | «Шахтар» | УПЛ | 1 | 0 | КУ | 1 | 1 | ЛЧ | 0 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 2 | 1 |
2012–13 | УПЛ | 4 | 1 | КУ | 2 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 6 | 1 | |
2016–17 | УПЛ | 9 | 1 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 0 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 10 | 1 | |
2017–18 | УПЛ | 25 | 3 | КУ | 4 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 32 | 3 | |
2018–19 | УПЛ | 27 | 2 | КУ | 3 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+2 | 0 | СКУ | 1 | 0 | 38 | 2 | |
2019–20 | УПЛ | 25 | 4 | КУ | 0 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 6+6 | 1+3 | СКУ | 1 | 1 | 38 | 9 | |
2020–21 | УПЛ | 21 | 4 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+4 | 0+1 | СКУ | 1 | 0 | 32 | 5 | |
2021–22 | УПЛ | 11 | 2 | КУ | 0 | 0 | ЛЧ | 8 | 1 | СКУ | 1 | 1 | 20 | 4 | |
Всього за «Шахтар» | 123 | 17 | — | 12 | 1 | — | 39 | 6 | — | 4 | 2 | 178 | 26 | ||
2013 | «Інтернасьйонал» | СА | 5 | 0 | КБ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 6 | 0 |
2014 | СА | 24 | 2 | КБ | 5 | 0 | КС | 2 | 0 | ЛГ | 12 | 2 | 43 | 4 | |
Всього за «Інтернасьйонал» | 29 | 2 | — | 6 | 0 | — | 2 | 0 | — | 12 | 2 | 49 | 4 | ||
2015 | «Палмейрас» | СА | 2 | 0 | КБ | 2 | 0 | — | — | — | ЛП | 8 | 0 | 12 | 0 |
2015 | «Фламенгу» | СА | 26 | 7 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 26 | 7 |
2016 | СА | 28 | 4 | КБ | 3 | 1 | КС | 4 | 2 | ЛК+ПЛ | 10+1 | 1 | 46 | 8 | |
Всього за «Фламенгу» | 54 | 11 | — | 3 | 1 | — | 4 | 2 | — | 11 | 1 | 72 | 15 | ||
Всього за кар'єру | 231 | 34 | — | 23 | 2 | — | 50 | 9 | — | 43 | 6 | 347 | 51 |
- Володар Кубка Бразилії: 2010
- Переможець Ліги Паулісти: 2010, 2011
- Переможець Кубка Лібертадорес: 2011
- Чемпіон Південної Америки (U-20): 2011
- Чемпіон світу серед молодіжних команд: 2011
- Чемпіон України: 2011-12, 2012-13, 2016-17, 2017-18, 2018-19
- Володар Кубка України: 2011–12, 2012–13, 2016-17, 2017-18, 2018-19
- Переможець Ліги Гаушу: 2014
- ↑ Протокол матча (нім.). transfermarkt.de. Архів оригіналу за 12.08.2012. Процитовано 22.06.2011.
- ↑ «Шахтёр»: ещё одного бразильца купить не удалось (рос.). Football.ua. 04.06.2011. Архів оригіналу за 12.08.2012. Процитовано 22.06.2011.
- ↑ «Динамо» и «Шахтёр» в борьбе за бразильца (рос.). Football.ua. 13.05.2011. Архів оригіналу за 12.08.2012. Процитовано 22.06.2011.
- ↑ Официально: Алан Патрик — игрок «Шахтёра» (рос.). Football.ua. 24.06.2011. Архів оригіналу за 12.08.2012. Процитовано 06.07.2011.
- ↑ Официально: Алан Патрик отправился в аренду в «Интернасьонал» [Архівовано 11 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Алан Патрик вернётся в «Шахтёр» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Официально: Алан Патрик перебрался в «Палмейрас» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Палмейрас отпустил Алана Патрика во Фламенго [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Алан Патрик перебрался во «Фламенго» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Meia Alan Patrick fica no Flamengo por mais um ano [Архівовано 3 січня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Алан Патрік: «Повертаюся в „Шахтар“ більш досвідченим». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Алан Патрик едет на чемпионат мира (рос.). Террикон. 17.06.2011. Архів оригіналу за 12.08.2012. Процитовано 22.06.2011.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Алан Патрік на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |