Алгама
Алгама | |
---|---|
57°18′41″ пн. ш. 131°15′01″ сх. д. / 57.311505° пн. ш. 131.250172° сх. д. | |
Витік | Північний схил Станового хребта |
• координати | 55°50′55″ пн. ш. 128°55′59″ сх. д. / 55.8485° пн. ш. 128.933° сх. д. |
• висота, м | 1 200 |
Гирло | Гонам |
• координати | 57°18′41″ пн. ш. 131°15′01″ сх. д. / 57.311505° пн. ш. 131.250172° сх. д. |
• висота, м | 289 |
Басейн | Басейн Лени ![]() |
Країни: | ![]() ![]() |
Регіон | Хабаровський край Саха ![]() |
Довжина | 426 км. |
Площа басейну: | 21 500 км² ![]() |
Притоки: | Idjum Riverd ![]() |
![]() |
Алгама́ (застар. Алгома[1], якут. Алгама) — річка в Якутії і Хабаровському краї Росії, права притока Гонаму, басейн Алдану і Лени. Назва річки походить з евенкійської, якою «Алга» означає «благословення».[2]
Вздовж правого берегу річки проходить залізниця Улак — Ельга до Ельгінського родовища кам'яного вугілля.[3] Влітку ріка використовується туристами для сплавів.[2]
Довжина річки — 426 км, площа басейну — 21 500 км². Бере початок з північних схилів Станового хребта. Висота витоку — 1200 м над рівнем моря.[2] Тече в північно-східному напрямку Алданським нагір'ям, впадає в Гонам в 3,5 км від місця його впадання в Учур.[1] По всій довжині має риси гірської річки, в нижній течії досягає ширини 100—150 м. Висота гирла — 289 м над рівнем моря.[4]
Річка приймає 47 приток довжиною більше 10 км, основна з них- річка Ідюм, впадає справа.[2] У басейні річки близько 1500 озер, найбільшим з них є озеро тектонічно-льодовикового походження Велике Токо площею 85,2 км².[4][5][6] Островів на Алгамі небагато, в основному вони зустрічаються в нижній течії.
Живлення Алгами дощове і снігове. Розкривається від льоду в кінці травня, замерзає в кінці жовтня. Середньорічна витрата води непостійна і сильно залежить від кількості опадів в межах басейну. За сильних дощів у літній період рівень води в річці може підніматися на кілька метрів протягом декількох годин.
- ↑ а б Алгома / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ а б в г Алгама (Южная Якутия), Lib.Ru: «Активный туризм». turizm.lib.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Козменчук П. (22.05.2010). Становой хребет на пути к Эльге. www.ampravda.ru (рос.). Амурская правда. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ а б Аркуш карти O-52-Г.
- ↑ Озеро Большое Токо, Саяны-тур: Рыбалка Охота Сплав по рекам Южной Якутии. Саяны-тур (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 21 грудня 2018.
- ↑ Озеро Большое Токо (Республика Саха Якутия). «Озёра России» (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 21 грудня 2018.
- Алгама // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.