Александер Естлунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Естлунд.
Ф
Александер Естлунд
Особисті дані
Народження 2 листопада 1978(1978-11-02)[1][2] (46 років)
  Окерсберга
Зріст 193 см
Громадянство  Швеція
Позиція крайній захисник[d]
Юнацькі клуби
Швеція «Остеракер»
Швеція АІК
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1998 Швеція АІК 46 (3)
1997 →  Швеція «Броммапойкарна» 13 (2)
1998–1999 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 0 (0)
1999–2002 Швеція «Норрчепінг» 76 (3)
2003–2004 Швеція «Гаммарбю» 45 (0)
2004–2006 Нідерланди «Феєнорд» 33 (0)
2006–2008 Англія «Саутгемптон» 44 (0)
2008–2009 Данія «Есб'єрг» 5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1995 Швеція Швеція (U-17) 19 (10)
1995–1996 Швеція Швеція (U-19) 10 (3)
1998–1999 Швеція Швеція (U-21) 5 (0)
2003–2006 Швеція Швеція 22 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Я́н Алекса́ндер Е́стлунд (швед. Jan Alexander Östlund; нар. 2 листопада 1978, Окерсберга) — шведський футболіст, який виступав на позиції захисника. Відомий за виступами за клуби АІК, «Феєнорд» і «Саутгемптон», а також збірну Швеції, у складі якої був учасником чемпіонату Європи 2004 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Естлунд народився та виріс в Окерсбергу біля Стокгольма. Футболом почав займатись, граючи на позиції нападника у рідному місті в клубі «Остеракер», з якого у віці 14 років потрапив до академії АІКа. У віці 16 років Александер став наймолодшим гравцем АІК в Аллсвенскан, коли дебютував проти «Дегерфорса» 10 вересня 1995 року. У 1996 році він допоміг команді виграти Кубок Швеції .

У 1997 році для отримання ігрової практики Александер на правах оренди виступав за «Броммапойкарну». Після повернення він допоміг АІК виграти Аллсвенскан лігу у 1998 році, забивши вирішальний гол в останньому матчі. У тому сезоні Естлунд зіграв у всіх, крім двох, матчах, однак, крім золотого голу в останньому матчі, він не забив жодного м'яча і не отримав продовження контракту.

У 1998 році Остлунд перейшов до португальської «Віторії», але за рік у Португалії не зіграв жодного матчу. Після невдалого досвіду за межами Швеції Александер повернувся на батьківщину, де протягом п'яти сезонів виступав за «Норрчепінг» та «Гаммарбю», перекваліфікувавшись у правого захисника.

У липні 2004 року завдяки своєму агенту Міно Райолі Естлунд перейшов у нідерландський «Феєнорд»[3]. У новій команді він був футболістом ротації і за два сезони в Ередівізі зіграв лише 33 матчі.

У 2006 році Александер підписав угоду з англійським «Саутгемптоном», що виступав у другому місцевому дивізіоні. В Англії Остдунд швидко завоював місце в основі та став одним із лідерів команди, отримавши прізвисько Ісус через розпущені пасма та бороду[4].

25 серпня 2008 року Естлунд перейшов у данський «Есб'єрг»[5]. 19 жовтня в матчі проти «Оденсе» Александер дебютував у місцевій Суперлізі[6], забивши дебютний гол. Втім у новій команді майже не грав через постійні травми[7], тому у свічні 2010 року покинув клуб і завершив кар'єру[8].

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

Протягом 1998—1999 років залучався до складу молодіжної збірної Швеції, у складі якої брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 1998 року в Румунії і посів з командою 5 місце. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

18 листопада 2003 року в товариському матчі проти збірної Єгипту Естлунд дебютував за національну збірну Швеції[9].

У 2004 році Александер взяв участь у чемпіонаті Європи у Португалії, замінивши у заявці в останній момент травмованого Міхаеля Свенссона[10]. На турнірі він зіграв у поєдинку чвертьфіналу проти збірної Нідерландів[11], який Швеція програла по пенальті.

Надалі Естлунд був постійним правим захисником під час кваліфікаційних матчів до чемпіонату світу 2006 року, але 1 березня 2006 року в товариському матчі на виїзді проти Ірландії (0:3) 1 березня 2006 року мав серйозні проблеми з лівим півзахисником ірландців Дам'єном Даффом, через що перестав викликатись Ларсом Лагербеком і несподівано не потрапив у фінальну заявку на «мундіаль»[12], а після нього більше ніколи не виступав у складі національної збірної.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала чотири роки, Остлунд провів у формі головної команди країни 22 матчі.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ De kwalijke invloeden van Mino Raiola. catenaccio.nl. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  4. ↑ Från ”Den stora osten” – till Jesus. www.aftonbladet.se (швед.). Процитовано 2 травня 2022.
  5. ↑ Bekräftat: Östund klar för Esbjerg. www.aftonbladet.se (швед.). Процитовано 2 травня 2022.
  6. ↑ Оденсе VS. Эсбьерг 4:2 (англ.). soccerway.com. 2006—10—19. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  7. ↑ Esbjerg-svenskere til knæspecialist. bold.dk. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 2 травня 2022.
  8. ↑ Alexander Östlund slutar. www.aftonbladet.se (швед.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 2 травня 2022.
  9. ↑ Єгипет VS. Швеція 1:0 (англ.). soccerway.com. 2003—11—18. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  10. ↑ Injury rules out Svensson (брит.). 26 травня 2004. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  11. ↑ Швеція VS. Нідерланди 0:0 (англ.). soccerway.com. 2004—06—26. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  12. ↑ Östlund chockpetas ur VM-truppen. www.aftonbladet.se (швед.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 2 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Естлунд&oldid=37441786