Перейти до вмісту

Александер Зельверович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александер Зельверович
пол. Aleksander Zelwerowicz
А. Зельверович у фільмі Дві години (1957)
Народився7 серпня 1877(1877-08-07)
Люблін, Польща
Помер17 червня 1955(1955-06-17) (77 років)
Варшава, Польща
ПохованняВійськові Повонзки
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьактор, режисер
Галузьакторське мистецтво[1] і постановкаd[1]
Знання мовпольська[1]
ЗакладТеатральна академія імені Александра Зельверовича і Театр Стефана Ярачаd
Роки активності1866 — 1955
Конфесіялатинська церква[2]
У шлюбі зKrystyna Zelwerowiczd
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден «Прапор Праці» I ступеня
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Лавр Академічний (Золотий)
Лавр Академічний (Золотий)
IMDbID 0954700
А. Зельверович у ролі Фігаро в Севільскому цирульнику Бомарше; Краківський театр, 1917
А. Зельверович в ролі Камергера в Панову Йовяльському А. Фредро, Краківський театр, 1918
Могила Зельверовича на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві

Алекса́ндер Зельверо́вич (пол. Aleksander Zelwerowicz; 7 серпня 1877, Люблін, Польща — 17 червня 1955, Варшава, Польща) — польський актор, режисер, театральний діяч, педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Александер Зельверович народився 7 серпня 1877 року в Любліні в сім'ї лікаря. Уперше виступив на сцені ще коли був учнем гімназії у 1890 році (роль Слуги в «Комедії помилок» В. Шекспіра) під час гастролей лодзької трупи Міхала Воловського[pl] у Варшаві[3]. У 1897 році закінчив драматичну студію при Варшавському музичному товаристві. Вивчав літературу і суспільні науки в Женевському університеті (1898-99). У 1899 році, перервавши заняття в університеті, Зельверович почав артистичну діяльність в Лодзі. У 1900 році поступив у Краківський театр, де разом з виконанням фарсово-комедійних ролей створив значні драматичні образи; був першим виконавцем ролі Каспера («Весілля» Станіслава Виспянського, 1900), пізніше у цій же п'єсі виступив в ролі Чепеца; в «Дзядах» А. Міцкевича (постановка Виспянського) виконав ролі ксьондза Петра і Байкова, в п'єсах Юліуша Словацького грав Грабеца («Балладіна», 1902) і Майора («Фантазій», 1907).

Під час перебування в Росії у 1908 році Александр Зельверович зустрічався з Максимом Горьким і К. Станіславським, відвідував спектаклі МХАТу, що значно вплинуло на його творчість. У 1908—1911 роках керував театром в Лодзі, у 1911-13 працював в «Об'єднаному театрі» (театр «З'єдночони») у Варшаві, де поставив «Весілля» Виспянського (1911), «Іридіон» З. Красінського (1912, виконав роль Масінісси). У 1913—1955 роках з перервами працював у «Польському театрі» (Варшава), де поставив вистави «Лісістрата» Арістофана (1913), «Юлій Цезар» (1914) і «Сон літньої ночі» (1923) Шекспіра, «Живий труп» (за Л. Толстим, 1916, виконав роль Протасова); «Пан Йовяльський» А. Фредро (1923, роль камергера), «Розтратники» Віталія Катаєва (1932, роль Прохорова) та ін.

3ельверович був режисером в театрах Кракова (1917-18), Варшави («Розмаїтості» і «Редута», 1919-20), Лодзі (1920-21). У 1925-26 роках разом з Л. Шиллером і В. Хожицей керував Театром імені Богуславського у Варшаві, де поставив «Ревізора» Гоголя та виконав у цій постановці роль Городничого. У 1929—1931 роках керував театром у Вільно. У 1932-му у варшавському театрі «Вельки» поставив оперу «Севільський цирульник».

Під час німецької окупації Польщі під час Другої світової війни 3ельверович перервав свою творчу діяльність, працював касиром у Будинку інвалідів війни і директором Будинку престарілих[4]. Після війни грав у театрі Війська польського в Лодзі, потім у Катовицях і Кракові. З 1947 року і до кінця життя був актором варшавського Польського театру.

Александр 3ельверович є автором низки статей, в яких виступав проти натуралістичних тенденцій у театрі. З 1912 займався педагогічною діяльністю; у 1945-47 керував Вищим театрально школою в Лодзі, був почесним ректором Вищої театральної школи у Варшаві.

Окрім театральної діяльності Александр Зельверович також знімався у кіно.

Александр Зельверович двічі був відзначений Державною премією Польської Народної республіки: у 1950 році — за творчу і педагогічну діяльність, у 1951-му — за виконання ролі Яскровича (у постановці «Історії гріха» С. Жеромського в театрі «Камеральни»).

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 1955 році ім'я Александара Зельверовича надано Державній вищій школі театрального мистецтва у Варшаві (зараз Театральна академія імені Александра Зельверовича). З 1985 року редакція щомісячника «Театр» присуджує нагороди імені Олександр Зельверовича за найкращі жіночу і чоловічу ролі театрального сезону.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1913: Оборона Ченстохова / Obrona Częstochowy … Ян Онуфрій Заглоба
  • 1916: Варшавська безпека та її таємниці / Ochrana warszawska i jej tajemnice … Запольський, батько Галини
  • 1928: Ураган / Huragan … Александр В'єлопольський
  • 1929: Сильна людина / Mocny człowiek … редактор
  • 1932: Княгиня Ловіч / Księzna Łowicka … батько Йоанни, Бронек
  • 1932: Палац на колесах / Pałac na kółkach … Франческо
  • 1933: Історія гріха / Dzieje grzechu … хірург
  • 1934: Пробудження / Przebudzenie … пан Плонський
  • 1935: Дві Йоасі / Dwie Joasie … Ковальський
  • 1935: Кохання випускниці / Miłość maturzystki … пан Плонський
  • 1938: Верес / Wrzos … Шпановський, батько Казії
  • 1938: Люди Вісли / Ludzie Wisły … Полонський
  • 1938: Кордон / Granica … Валерій Жембевич
  • 1939: Три серця / Trzy serca … дядько Северин
  • 1939: Доктор Мурек / Doktór Murek … директор Яцек Чабран
  • 1939: Дружина і не дружина / Żona i nie żona
  • 1957: Дві години / Dwie godziny … сусіда Марека

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • B.Osterloff, Aleksander Zelwerowicz,tom 1 i 2, Wyd. Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza, Warszawa (2011)
  • A. Zelwerowicz, Gawędy starego komedianta,Wyd. Iskry, Warszawa (1958)
  • A. Zelwerowicz, O sztuce teatralnej. Artykuły-wspomnienia-wywiady z lat 1908—1954, pod red. Barbary Osterloff, Wyd. Wiedza o kulturze, Wrocław (1993)
  • A. Zelwerowicz, Listy, wstęp, wybór i opracowanie Barbara Osterloff, Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza i Wydawnictwo Krąg, Warszawa (1999)
  • Aleksander Zelwerowicz [praca zbiorowa], Wilno (1931)
  • W.Horzyca, Aleksander Zelwerowicz, Warszawa (1935)
  • J.Macierakowski, W. Natanson, Aleksander Zelwerowicz,PIW, Warszawa (1957)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ The Righteous Among the Nations Database
  3. ↑ Wanda Lipiec. Zelwerowicz i scena łódzka. — Łódź : Wydawnictwo Łódzkie, 1960. — С. 7.
  4. ↑ Jan Jagielski. Przewodnik po cmentarzu żydowskim w Warszawie przy ul. Okopowej 49/51. Z. 1, Kwatery przy Alei Głównej. — Warszawa : Towarzystwo Opieki nad Zabytkami. Społeczny Komitet Opieki nad Cmentarzami i Zabytkami Kultury Żydowskiej w Polsce, 1996. — С. 29-30. — ISBN 83-90-66296-5.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Зельверович&oldid=36901364