Александер Ґершенкрон

|портрет=

Александер Ґершенкрон
Alexander Gerschenkron
Народився	1904(1904) Одеса
Помер	26 жовтня 1978(1978-10-26) Кембридж, Массачусетс
Країна	США
Діяльність	економіст, історик економіки
Alma mater	Віденський університет
Галузь	історія економіки
Заклад	Гарвардський університет
Вчене звання	Професор
Науковий керівник	Ганс Майєр (економіст)
Аспіранти, докторанти	Дейдра Макклоскі Paul A. Davidd David J. Loschkyd Albert Fishlowd Грегорі Гроссманd Egon Neubergerd Donald Renwick Hodgmand James F. Coogand Franklyn Holzmand Joseph S. Berlinerd Robert Wellington Campbelld
Членство	Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1954) заслужений член Американської економічної асоціаціїd

Александер Ґершенкрон (англ. Alexander Gerschenkron; 1904, Одеса — 26 жовтня 1978, Кембридж, Массачусетс) — народжений в Одесі, американський історик економіки єврейського походження. Професор Гарвардського університету, вишкіл отримав в школі економіки Віденського університету.

Його ранні роботи зосередженні на економічному розвитку в радянському союзі та Східній Європі. В його відомій статті 1947 року він описав Ефект Ґершенкрона ( Зміна базового року для індексу визначає темп зростання індексу). У своїх ранніх роботах він переслідував статистичні трюки радянських планувальників.

Автор програмної статті «Економічна відсталість в історичній перспективі» (англ. Economic Backwardness in Historical Perspective), яка вийшла друком у 1951 році. Її основні тези стверджують:

• Відсталі країни, внаслідок своїх історичних особливостей, повинні виробляти свою власну стратегію розвитку, відмінну від розвинутих країн
• Відсталі країни не можуть просто "врости" у розвинутість, шляхом поступових й акумулятивних змін - вони мають у цей стан "застрибнути" (якщо використовувати термінологію Ґершенкрона, вони мають зробити frog leap (жабячий стрибок) або to leap-frog (стрибнути як жаба)
• Щоб перестрибнути, потрібна правильна стратегія. І чим далі на Схід, тим більшою є роль держави як головного аґента змін
• Щоб перестрибнути, має бути також відповідна ідеологія. Ґершенкрон вважає, що у багатьох випадках це були ідеології модернізації — марксизм або націоналізм

Головним внеском Ґершенкрона було радикальне заперечення метафори стадій, котра домінувала в інтелекутальній традиції ХІХ-ХХ ст., і виразниками якої були Карл Маркс, Оґюст Конт, Вернер Зомбарт, Волт Вітмен Ростоу. Всі вони уявляли суспільство як особу, яка мали пройти через усі стадії розвитку – від народження до зрілості. Ґершенкрона натомість порівнюють з Фройдом, який бачив проблеми розвитку особи уже в дитинстві, а тому ставив під сумнів «залізний закон послідовності».