Перейти до вмісту

Александра Мірослав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александра Мірослав
Загальна інформація
Громадянство Республіка Польща
Народження2 лютого 1994(1994-02-02) (30 років)
Люблін, Республіка Польща[1]
Зріст162 см
Вага49 кг[2]
Спорт
КраїнаПольща
Вид спортуспортивне скелелазіння
Дисципліналазіння на швидкість
Клуб«Котловня»
ТренериМатеуш Мірослав
Нагороди
золотий хрест Заслуги
Олімпійські ігри
Золото Париж 2024 лазіння на швидкість
Чемпіонат світу зі спортивного скелелазіння
Золото Хатіодзі 2019 лазіння на швидкість
Золото Інсбрук 2018 лазіння на швидкість
Бронза Хіхон 2014 лазіння на швидкість
Бронза Москва 2021 лазіння на швидкість
Бронза Берн 2023 лазіння на швидкість
Чемпіонат Європи зі спортивного скелелазіння
Золото Мюнхен 2022 лазіння на швидкість
Золото Единбург 2019 лазіння на швидкість
Срібло Шамоні 2013 лазіння на швидкість
Європейські ігри
Срібло Тарнув 2023 лазіння на швидкість
CMNS: Александра Мірослав у Вікісховищі

Александра Мірослав (пол. Aleksandra Mirosław, 2 лютого 1994, Люблін), уроджена Александра Рудзінська (пол. Aleksandra Rudzińska) — польська спортсменка зі спортивного скелелазіння, яка спеціалізується у лазінні на швидкість. Дворазова чемпіонка світу в цій дисципліні (2018, 2019), триразова чемпіонка світу серед юніорів (2009, 2011 i 2013). Учасниця літніх Олімпійських ігор 2020, та літніх Олімпійських іграх 2024 року, на яких вона здобула золоту медаль у лазінні на швидкість серед жінок. Діюча рекордсменка світу із лазіння на швидкість.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Александра Рудзінська розпочала займатися спортом з 7 років, та спочатку займались плаванням. У 2007 році, під впливом старшої сестри Малгожати, розпочала займатися скелелазінням у люблінському клубі «Скарпа». З 2014 року виступає за люблінський клуб «Котловня».[3] Александра Мірослав служить у Збройних силах Польщі зі званням старшого рядового спеціаліста.[4][5]

Чемпіонат світу 2018 зі скелелазання в Інсбруку. Подіум у лазінні на швидкість серед жінок. Зліва направо: Анна Брожек (2 місце), Александра Мірослав (1 місце) та Марія Красавіна (3 місце)

Александра Мірослав є дворазовою чемпіонкою світу; у 2018 році стала чемпіонкою світу в Інсбруку, а в 2019 році в Хатіодзі. Вона також є триразовою призеркою чемпіонату Європи, двічі чемпіонкою Європи в 2019[6] і 2022 роках, та срібною призеркою в 2013 році.

Александра Мірослав кілька разів брала участь у Всесвітніх іграх, на іграх 2013 року в Калі зайняла 4-те місце, а у Вроцлаві у 2017 році зайняла 5-те місце у лазінні на швидкість.[7] Неодноразово брала участь у змаганнях зі скелелазіння Rock Master в італійському місті Арко, де в 2016 році зайняла 4-те місце.

У 2019 році на чемпіонаті світу зі скелелазання Мірослав стала чемпіонкою світу в лазінні на швидкість[8], та зайняла загалом 4-те місце у класифікації в багатоборстві[9], що забезпечило їй участь у змаганнях на літніх Олімпійських іграх 2020 року у спортивному скелелазінні.[10]

У 2021 році на Олімпійських іграх Мірослав зайняла 4-те місце у жіночих змаганнях у скелелазінні, вигравши змагання у лазінні на швидкість з часом 6,84 секунди, встановивши рекорд світу.[11] У 2022 році вона обновила свій рекорд до 6,64 секунди під час Кубка світу в Сеулі.[12] 28 травня цього ж року під час одного з етапів Кубка світу в Солт-Лейк-Сіті вона знову покращила свій рекорд, цього разу на 0,11 секунди, встановивши його на рівні 6,53 секунди.[13] 28 травня 2023 року під час одного з етапів Кубка світу в Сеул протягом одного дня вона тричі побила рекорд світу.

На літніх Олімпійських іграх 2024 року на змаганнях з лазіння на швидкість вона двічі побила рекорд світу, показавши спочатку час 6,21 секунди, а потім 6,06 секунди.[14] У другий день змагань вона здобула олімпійську золоту медаль у цій дисципліні.[15]

У 2021 році Александра Мірослав була нагороджена Золотим Хрестом Заслуги.[16]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батьки Александри Мірослав виховували її у спортивному дусі з дитинства — її батько був тренером з бойових мистецтв, а мати була тренером з волейболу. Перший досвід скелелазання Александра отримала в 2007 році в школі. Тягою до цього виду спорту вона завдячує старшій сестрі Малгожаті, яка почала займатися скелелазанням раніше, та отримувала медалі і кубки. До шостого класу Александра займалася плаванням, а в гімназії розпочала займатися скелелазанням, після чого потрапила на юніорський чемпіонат світу в 2009 році, де зайняла перше місце.

Александра навчалась в Академії фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського. До 2019 року вона працювала вчителькою фізичного виховання[17] в одній із шкіл Любліна. Тренером Александри Мірослав є її чоловік Матеуш Мірослав. Пара заручилася 1 липня 2017 року[3], а одружилась 21 червня 2019 року.[18]

У культурі

[ред. | ред. код]

На стіні будинку в Любліні за адресою Краківське Передмістя, 55, знаходиться мурал, на якому в натуральну величину намальована траса скелелазання Александри Мірослав у відборі на Олімпійські ігри, в якому вона показала результат 6,24 секунди.[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.nbcolympics.com/athletes/aleksandra-miroslaw-2010902
  2. ↑ https://www.digitalrock.de/egroupware/ranking/sitemgr/digitalrock/pstambl.html#person=9493&cat=59
  3. ↑ а б INTERIA.PL. Wspinaczka sportowa. Aleksandra Rudzińska po zdobyciu mistrzostwa świata. Процитовано 19 листопада 2018. (пол.)
  4. ↑ Wojsko Polskie. CWZS Aleksandra Miroslaw profil. Процитовано 5 серпня 2024. (пол.)
  5. ↑ Tweet ministra obrony narodowej Władysława Kosiniaka-Kamysza gratulujący pobicia rekordu w czasie IO w Paryżu. Процитовано 5 серпня 2024. (пол.)
  6. ↑ European Championship – Edinburgh (GBR) 2019. General result Women Speed (англ.). ifsc-climbing. Процитовано 5 жовтня 2019.
  7. ↑ World Games 2017. Sport Climbing, Women’s Speed, Summary (англ.). worldgames2017.sportresult.com. Процитовано 22 липня 2017.
  8. ↑ IFSC Hachioji 2019. Speed: Gold for Poland and Italy (PDF) (англ.). cdn.ifsc-climbing.org. Процитовано 23 березня 2019.
  9. ↑ IFSC Climbing Championship Combined – Hachioji (JPN). 2019 General result WOMEN combined (англ.). ifsc-climbing.org. Процитовано 20 серпня 2019.
  10. ↑ CISM. Tokyo 2020 Confirmed qualified athletes (англ.). ifsc-climbing.org. Процитовано 5 квітня 2020.
  11. ↑ Sport Climbing – Women’s Combined – Results Summary. olympics.com. 6 серпня 2021. (англ.)
  12. ↑ Telewizja Polska S.A (6 травня 2022). Kosmiczny występ! Polka poprawiła własny rekord świata. sport.tvp.pl. Процитовано 21 травня 2022. (пол.)
  13. ↑ Kolejny Puchar Świata dla Oli Mirosław!. Процитовано 28 травня 2022. (пол.)
  14. ↑ Paryż 2024: Aleksandra Mirosław pobiła rekord świata już w pierwszym starcie na IO. Telewizja Polska Spółka Akcyjna w likwidacji. Процитовано 5 серпня 2024. (пол.)
  15. ↑ Aleksandra Mirosław ze złotem olimpijskim! (пол.). sport.tvp.pl. 7 серпня 2024. Процитовано 7 серпня 2024.
  16. ↑ M.P. z 2021 r. poz. 1023.
  17. ↑ Aleksandra Mirosław: 2024? To będzie najlepszy lub najgorszy rok w życiu (пол.)
  18. ↑ Dzień Dobry TVN. Aleksandra Mirosław. Kobieta-pająk z Lublina obroniła tytuł mistrzyni świata. dziendobry.tvn.pl. Процитовано 5 вересня 2019. (пол.)
  19. ↑ Lublin wyróżnił Aleksandrę Mirosław! Wyjątkowy mural (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александра_Мірослав&oldid=43346805