Александрова Людмила Володимирівна
| Александрова Людмила Володимирівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 століття  |
| Місце народження | Ізюм |
| Дата смерті | 20 століття або 19 століття |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Професії | композиторка, вчителька музики |
| Освіта | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Батько | Александров Володимир Степанович |
Людми́ла Володи́мирівна Алекса́ндрова (у шлюбі — Пантелеймонова) — український вчитель, композитор, автор музики до романсів «Повій, вітре, на Вкраїну» та «Дивлюсь я на небо». Донька Володимира Александрова.
Людмила Александрова після закінчення Варшавської консерваторії (у Варшаві служив батько і народився один з її братів — В'ячеслав) працювала в Харкові вчителькою музики.
Вона є автором музики до романсів «Дивлюсь я на небо» (на слова Михайла Петренка) та «Повій, вітре, на Вкраїну» (на слова Степана Руданського).
Пізніше аранжування до романсу «Дивлюсь я на небо» зробив Яків Степовий[1], а до «Повій, вітре, на Вкраїну» — Владислав Заремба.
У 1872 році романс «Повій, вітре, на Вкраїну» дебютував на сцені в опереті Володимира Александрова «За Немань іду». Романс з нотами був опублікований у низці збірок:
- Народні пісні русинів. — Львів, 1876.
- Народний пісенник з найкращих українських пісень, які тепер найчастіше співаються, з нотами… / Упоряд. В. Александров. — Харків, 1887.
- Збірничок українських пісень з нотами. — Одеса, 1895.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-11-10 у Wayback Machine.]
- Капустін В. Сльози радості // Капустін В. Одна на цілий світ. — К., 2003. — С.21–23.
- Капустін В. Чарівна перлина // Капустін В. Одна на цілий світ. — К., 2003. — С.38—41.
- Будзей О. Пісні — півтораста: Непомітні ювілеї // Подолянин. — 2006. — 4 серпня. — С. 5. [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Александрова, Людмила Володимирівна [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
