Александров Іван Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александров Іван Гаврилович
Народився20 серпня (1 вересня) 1875
Москва, Російська імперія[1]
Помер2 травня 1936(1936-05-02)[1] (60 років)
Москва, РСФРР, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьінженер, економіст
Alma materМосковський державний університет шляхів сполучення
Галузьекономіка[2]
ЧленствоАкадемія наук СРСР
У шлюбі зQ97170041?
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Іва́н Гаври́лович Алекса́́ндров (1 листопада 1875 — †2 травня 1936) — російський радянський енергетик і гідротехнік, академік (з 1932 р.). Народився у м. Москві. Закінчив Московське інженерне училище шляхів сполучення. Член президії Держплану СРСР (з 1921 р.). Александров брав участь у складанні плану ГОЕЛРО, створив проєкт і керував будівництвом Дніпровської ГЕС у Запоріжжі (1927—1932 рр.), на той час найбільшої в Європі. Розробив проєкт залізничної супермагістралі Кривий Ріг — Запоріжжя — Гришине (Покровськ).

Александров працював над основами генерального плану електрифікації СРСР, зокрема склав проєкти електрифікації Середньої Азії та Східного Сибіру; брав участь у створенні плану будівництва Байкало-Амурської магістралі; розробив методологію економічного районування Радянського Союзу. Автор 128 наукових праць. Нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Александров Иван Гаврилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]