Александрівка (Суразький район)
присілок Александрівка | |
---|---|
Александровка | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область |
Муніципальний район | Суразький район |
Поселення | Овчинське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 15254824002 |
Код ЗКТМО: | 15654448106 |
Основні дані | |
Населення | ▼ 0[1] |
Поштовий індекс | 243507 |
Телефонний код | +7 48330 |
Географічні координати: | 53°06′54″ пн. ш. 32°17′20″ сх. д. / 53.115° пн. ш. 32.28888889° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку |
Відстань | |
До центру муніципального району/міського округу (км): | |
- фізична: - залізницею: - автошляхами: |
13 |
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
139 |
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
461 |
Мапа | |
Александровка (рос. Александровка) - присілок у Суразькому районі Брянської області Російської Федерації поблизу кордону з Білоруссю. Належить до українського історичного та етнічного краю Стародубщини.
Орган місцевого самоврядування - Овчинське сільське поселення. Населення становить ▼ 0[1] осіб (2013). Присілок не має постійного населення від 2011 року.
Александрівка розташована за 6 км на північ від села Душатин та 1,5 км від кордону з Білоруссю.
Населений пункт розташований на відстані 13 км від районного центру Суража, 139 км від обласного центру міста Брянська та 461 км від столиці Росії - Москви.
Вперше згадується у 1892 році у списку населених місць Чернігівської губернії.
Напередодні Українських національно-визвольних змагань, згідно з адміністративним поділом 1916 року - хутір Чернігівської губернії, Суразького повіту, Душатинської волості[2].
У 1918 році, згідно з Берестейським миром, належало до Української Народної Республіки та Української Держави Скоропадського.
У 1919 році селище було приєднане до Гомельської губернії, підпорядкове Суразькому повіту[2].
Згідно із Списком населених місць Брянської губернії за 1928 рік, Александрівка - присілок Брянської губернії Клинцівського повіту Суразької волості Грабівської сільрада. Число господарств становило 77; переважна народність - росіяни; населення за даними перепису 1926 року - чоловічої статі 207, жіночої статі 243, всього - 450 осіб[3].
У 1929-1937 року належало до Західної області РСФСР. Адміністративно підпорядковувалося Клинцівській окрузі, Суразькому району, Грабівській сільраді[2].
У 1937-1944 роках належало до Орловської області, відтак відійшло до новоутвореної Брянської області[2].
Присілок зазнав колективізації. У середині 20 століття було утворено колгосп "Червоний передовик" (Красный передовик).
Максимальне число мешканів у присілку було 450 осіб у 1926 році.
У минулому чисельність мешканців була такою:
Роки | 2002 | 2010 |
---|---|---|
Населення | 20 | 1 |
Збереглися відомості про церковно-парафіяльну школу, яка діяла у присілку вкінці 19 - на початку 20 століття. Заснована 8 січня 1898 року[4]. Від початків учителював учитель Голофаст, який закінчив земську школу. На утримання школи було зібрано грошей від скарбниці 16 рублів і близько 5 рублів за місяць від учнів[5].
- ↑ а б Численность населения Брянской области по муниципальным образованиям в разрезе населенных пунктов на 1 января — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в г Административно-территориальное деление Брянского края за 1916-2006годы: Справочник. –Клинцы: издательство ГУП «Клинцовская городская типография», 2013. - с 101
- ↑ Список населенных мест Брянской губернии, 1928 год. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Черниговские Епархиальные Известия, № 17, 1897 года.
- ↑ Черниговские Епархиальные Известия, № 18, 1898 года
Це незавершена стаття з географії Брянської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |