Перейти до вмісту

Александр Гіємо де Вільбоа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александр Гіємо де Вільбоа
Alexander Guillemot de Villebois
Народження1716(1716)
Гданськ
Смерть9 лютого 1781(1781-02-09)
Дерпт, Російська імперія
ПохованняЕстонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військАртилерія
Роки служби1739 — 1765
ЗванняГенерал-поручник, генерал-фельдцейхмейстер
Війни / битвиСемирічна війна: Битва під Гросс-Єгерсдорфом, Битва під Цорндорфом, Битва при Пальцигу, Битва під Кунерсдорфом
РідQ31842392? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ112623511? і Stephan Guillemot de Villeboisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
CMNS: Александр Гіємо де Вільбоа у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Александр Гіємо де Вільбоа (фр. Alexander Guillemot de Villebois, рос. Александр Никитич Вильбоа; 1716, Нова Шотландія поблизу Данцига — 9 лютого 1781, Дерпт, Російська імперія) — франко-балтійський дворянин, що воював у російській армії, зокрема під час Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер (1762).

Біографія

[ред. | ред. код]
Герб роду Вільбоа

Походив з старовинного дворянського роду французького походження. Син віцеадмірала Франсуа Гіємо де Вільбоа та Єлизавети Глюк[1].

Із 1739 року — сержант Лейб-гвардії бомбардирської роти. З 1741 року — поручник. Учасник російсько-шведської війни 1741—1743 років. З 1744 року — полковник, камер-юнкер імператорського двору. З 1755 року — генерал-майор, у 1756 році був призначений генерал-квартирмейстром Ліфляндської піхотної дивізії.

Учасник Семирічної війни. Командував піхотною бригадою у битві під Гросс-Єгерсдорфом, під час цієї битви був важко поранений. За цю битву був нагороджений орденом Олександра Невського. З 1758 року — генерал-поручник. Брав участь в облозі Кюстріна та битві під Цорндорфом. У битві при Пальцигу командував дивізією, у битві під Кунерсдорфом командував авангардом російської армії.

У січні 1762 року на честь Александра Вільбоа був названий Великолуцький піхотний полк. Із лютого 1762 року — генерал-фельдцейхмейстер російської армії (командувач артилерії), із березня того ж року — член Військової колегії[1]. Брав участь у палацовому перевороті 1762 року, підтримував Катерину II.

На посаді генерал-фельдцейхмейстера Вільбоа активно працював над реорганізацією та посиленням російської артилерії. Але через погіршення здоров'я у 1765 році він вийшов у відставку і виїхав у своє помістя Сарракус у Ліфляндії. Там же він і був похований після своєї смерті у 1781 році.

Військові звання

[ред. | ред. код]
  • Сержант (1739)
  • Підпоручик (1741)
  • Полковник (1744)
  • Генерал-майор (1755)
  • Генерал-поручник (1758)
  • Генерал-фельдцейхмейстер (1762)

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Андрія Первозванного
  • Орден Святого Олександра Невського
  • Орден Святої Анни

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Вильбоа Александр Никитич : Министерство обороны Российской Федерации. encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Гіємо_де_Вільбоа&oldid=44216650