Алексій (Кутєпов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Алексій
35-й Митрополит Тульський та Єфремівський
до 27 грудня 2011 — Тульський та Бельовський
до 20 квітня 2009 — архієпископ
з 7 жовтня 2002
Церква: Російська православна церква
Попередник: Кирило (Наконечний)
1-й Архієпископ Астанайський та Алматинський
31 березня 1999 — 7 жовтня 2002
Церква: Російська православна церква
Попередник: Володимир Горьковський
Наступник: Мефодій Нємцов
Архієпископ Алма-Атинський та Семипалатинський
20 липня 1990 — 31 березня 1999
Попередник: Євсевій Савін
Наступник: він є архієпископом Астанайським та Алма-Атинським
2-й Тимчасовий управитель Синьзянської єпархії
17 липня — 7 жовтня 2002
Попередник: Ювеналій (Кілін)
Наступник: Єлеферій Козорез
Архієпіскоп Зарайський
вікарій Московської єпархії
(до 30 грудня 1988 єпископ)
1 грудня 1988 — 20 липня 1990
Попередник: Іов Тивонюк
Наступник: Павло (Пономарьов)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Андрій Миколайович Кутєпов
Народження: 10 травня 1953(1953-05-10) (71 рік)
Москва, СРСР
Священство: 15 лютого 1975
Чернецтво: 7 вересня 1975
Єп. хіротонія: 1 грудня 1988

Нагороди:

Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація)
орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня (РПЦ) орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня (РПЦ) орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (РПЦ)
орден Благородства
орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

CMNS: Алексій у Вікісховищі

Митрополи́т Алексій (у світі Андрій Миколайович Кутєпов; 10 травня 1953, Москва) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Тульський та Єфремівський, голова Тульської митрополії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника[1].

1970 — закінчив середню освіту і поступив на хімічний факультет Московського державного педагогічного університету[1].

Церковне служіння

[ред. | ред. код]

1972 — залишив інститут і вступив до Московської духовної семінарії[1].

15 лютого 1975 рукопокладений в диякона.

1975 — закінчив духовну семінарію і поступив до Московської духовної академії.

22 червня переведений до Іркутської та читинської єпархії, рукопокладений у пресвітера і призначений настоятелем Знаменського катедрального собору в Іркутську, секретарем єпископа Іркутського та Читинського благочинним храмів 1-го та 2-го Іркутських округів[1].

7 вересня того ж року у Троїце-Сергіївій лаврі пострижений в чернецтво з іменем нареченням Алексій на честь Олексій Бяконт[1].

8 вересня 1975 зведений в сан ігумена, 20 вересня — в сан архімандрита[1].

1979 — закінчив духовну академію і за представлений твір на катедрі патрології «Святобатьківське вчення про Божу Матір» наждано ступінь кандидата богослов'я[1].

1980 — призначений настоятелем Успенського катедрального собору у Володимирі, секретарем архієпископа Володимирського та Суздальського і благочинний храмів Володимирського та Муромського округів[1].

27 березня 1984 наказом патріарха Пімена призначений намісником Троїце-Сергієвої лаври[1].

20 жовтня 1988 — призначений головою фінансово-господарського управління Московської патріархії.

Архірейство

[ред. | ред. код]

30 листопада 1988 — призначений єпископом Зарайським, вікарієм Московської єпархії, звільнений з посади намісника Троїцько-Сергієвої лаври[1].

Того ж дня відбулося наречення архімандрита Олексія в єпископа Зарайського[1].

1 грудня 1988 — хіротонія в єпископа Зарайського, вікарія Московської єпархії[1].

30 грудня 1988 — зведений в сан архієпископа[1].

21 липня 1989 — обраний членом правління екологічного фонду СССР[1].

Алма-Атинська катедра

[ред. | ред. код]

20 липня 1990 призначений архієпископом Алма-Атинським та Казахстанським.

29 січня 1991 через утворення двох нових єпархій на території Казахстана титул змінений на «Алма-Атинський та Семипалатенський»[1].

У грудні 1994 спеціальним указом президента Назарбаєва отримав громадянство Казахстана[1].

6 червня 1995 — рішенням Священного синоду призначений головою створеної православної між єпархіальної комісії із правлячих архієреїв, що служать в Казахстані.

Тульська катедра

[ред. | ред. код]

7 жовтня 2002 — призначений архієпископом Тульським та Бельовським.[2].

26 грудня 2002 — призначений ректором Тульської духовної семінарії[3].

2008 — здійснив процес чистки кліру Тульської та Бельовської єпархії від священнослужителів, що скомпрометували себе.[4]

20 квітня 2009 — Кирилом Гундяєвим зведений в сан митрополита[5].

27 липня 2011 — призначений настоятелем Тульського Богородицького Щегловського та Жабинського Введенського Макарієвського чоловічих монастирів[6].

27 грудня 2011 — через утворення Бельовської єпархії титул змінений на «Тульський та Єфремівський»; одночасно призначений головою Тульської митрополії[7].

4 квітня 2019 — звільнений з посади ректора Тульської духовної семінарії[8]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден честі (8 березня 2015 года)[9]
  • Орден святого князя Володимира трьох ступенів.
  • Орден преподобного Сергія Радонезького II та III ступеня.
  • Орден святого благовірного князя Данила Московського І та ІІ ступеня.[10]
  • Орден святителя Інокентія митрополита Московського та Коломенського ІІ ступеня.
  • Орден апостола Марка I ступеня (Олександрійська православна церква).
  • Орден Гробу Господня I степеню (Єрусалимська православна церква).
  • Орден святих рівноапостольних Кирила та Мефодія ІІ ступеня (Чехословацька православна церква).
  • Орден преподобного Серафима Саровського ІІ ступеня (2008)[11]
  • Орден Парасат (2002 год, Казахстан)[12]
  • Лауреат Премії духовної угоди Президента Республіки Казахстан (1995).
  • Медаль «Астана» (1998, Казахстан)
  • Почесна медаль Совєтського Фонду мира (1977)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Алексий (Кутепов Андрей Николаевич) [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // ЦентрАзия.
  2. Нина Ставицкая (21 червня 2017). «От Господа стопы человеку исправляются...» (Пс. 36:23). patriarchia.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  3. ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 26 декабря 2002 года. patriarchia.ru (рос.). 14 квітня 2005. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  4. Чтобы Церковь стала Совестью народов, необходимо вначале произвести нравственное очищение самой Церкви. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2020.
  5. Святейший Патриарх Кирилл возвёл председателя Отдела внешних церковных связей епископа Волоколамского Илариона в сан архиепископа [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] На официальном сайте МП 20 апреля 2009.
  6. Журналы заседания Священного Синода от 27 июля 2011 года [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.], Журнал № 94
  7. Журналы заседания Священного Синода от 27—28 декабря 2011 года [Архівовано 2013-03-20 у Wayback Machine.], Журнал № 149
  8. Заседание Священного Синода Русской Православной Церкви прошло в Даниловом монастыре в Москве. patriarchia.ru (рос.). 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  9. Указ Президента Российской Федерации от 8 марта 2015 года № 115 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  10. Патриаршее поздравление митрополиту Тульскому Алексию с 60-летием со дня рождения. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  11. Святейший Патриарх Алексий вручил ряду архиереев высокие церковные награды. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 24 березня 2020.
  12. Орденом «Парасат» награждён архиепископ Астанайский и Алматинский Алексий.[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]