Алексін Микола Миколайович

Алексін Микола Миколайович
Підполковник  Полковник
Микола Алексін
Загальна інформація
Народження	1877  Яготин, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	не раніше 1944  Ніжин, Чернігівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Російсько-японська війна
Командування
помічник начальника 5-ї Херсонської стрілецької дивізії

Мико́ла Микола́йович Але́ксін (1877, м. Яготин — після 1943, м. Ніжин) — полковник Армії Української Народної Республіки.

Життєпис

Микола Алексін народився 1877 року. Родом із Яготина Полтавської губернії. У складі 99-го піхотного Івангородського полку брав участь у Російсько-японській війні. Отримав поранення. Станом на 1 січня 1910 року — поручик 202-го Старобільського резервового батальйону (м. Харків). З 1911 року штатний викладач в Чугуївському військовому училищі. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З квітня 1918 року — курсовий старшина Інструкторської школи старшин Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З 7 листопада 1918 року — сотенний командир Чугуївської військової юнацької школи Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. Влітку 1920 року перебував у старшинській сотні 6-ї запасної бригади Армії УНР. З 15 листопада 1920 року — помічник начальника 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.

У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі. У 1923 році повернувся на Батьківщину. Станом на 1926 рік мешкав у Харкові. Наприкінці 1920-х Микола Алексін служив в Уманському міськвиконкомі. 1930 притягався ДПУ як учасник контрреволюційної організації. 7 березня 1943 році заарештований у селі Воронцово-Олександрівське Ставропольського краю, де він працював старшим буровим майстром. Засуджений до 5 років заслання до Кустанайської області. Помер після Другої світової війни у Ніжині.

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
• Книга памяти «Репресированная Россия» [Архівовано 18 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Олег Шатайло. Спадкоємці козацької сили. Дрогобич 2009