Аленуш Терян
| Аленуш Терян | |
|---|---|
| вірм. Ալենուշ Տէրեան перс. آلنوش طریان  | |
 | |
| Народилася | 9 листопада 1920[1] Тегеран, Іран[1] |
| Померла | 4 березня 2011[2] (90 років) Тегеран, Іран |
| Поховання | Дулябський цвинтар |
| Місце проживання | Тегеран |
| Країна |  Іран |
| Діяльність | фізикиня, астрономка |
| Alma mater | Паризький університет[1] Тегеранський університет[1] |
| Галузь | фізика[1] |
| Заклад | Тегеранський університет[1] |
| Науковий ступінь | доктор наук[1][3] (1956) |
| Батько | Arto Teriand[1] |
| Мати | Varto Teriand |
 Висловлювання у Вікіцитатах Аленуш Терян у Вікісховищі | |
Аленуш Терян (англ. Alenush Terian, вірм. Ալենուշ Տէրեան; 1920—2011) — іранська вчена, астроном і фізик вірменського походження; її називають матір'ю сучасної іранської астрономії[4].
Народилася Аленуш Терян 9 листопада 1920 року у вірменській родині в Тегерані.[5] Її батько — Арто, був режисером, поетом і перекладачем з криптонімом Arizad; мати Вартуї — театральною актрисою і режисером.[6]
У 1947 році закінчила науковий факультет Тегеранського університету, почавши в ньому свою кар'єру в лабораторії фізики і незабаром стала керівницею лабораторії. Терян подала заявку на стипендію для навчання у Франції, однак професор Тегеранського університету Махмуд Хесабі не підписав її, вважаючи, що для іранської жінки досить отриманої освіти. Але при фінансовій підтримці свого батька Аленуш все ж поїхала на навчання до Франції, де в 1956 році отримала докторський ступінь з фізики атмосфери в університеті Сорбонни (нині Паризький університет).
Повернувшись до Ірану, Аленуш Терян стала доцентом з термодинаміки Тегеранського університету. Пізніше протягом чотирьох місяців вона працювала в галузі фізики Сонця в Західній Німеччині за рахунок стипендії, присудженої урядом Німеччини Тегеранському університетові. У 1964 році Аленуш Терян стала першою жінкою-професором фізики в Ірані.
1966 року Терян стала членом комітету геофізики Тегеранського університету. У 1969 році була обрана завідувачем кафедри фізики Сонця в цьому ж університеті і почала працювати в сонячної обсерваторії, одним із засновників якої вона була.
Вийшла на пенсію в 1979 році, жила в Тегерані. У святкуванні 90-річчя професора Аленуш Терян взяли участь ряд іранських парламентаріїв і велика кількість іранських вірмен.
Померла Аленуш Терян 4 березня 2011 року в Тегерані в будинку пристарілих. Була похована на тегеранському кладовищі іранських християн.[7]
- Вірмени-народ творець чужих цивілізацій: 1000 відомих вірмен у світовій історії / С. Шірінян. -Ер.: Авт. изд., 2014, стор 429, ISBN 978-9939-0-1120-2.
- ↑ а б в г д е ж и https://iranwire.com/en/features/69285/
- ↑ http://www.armenianweekly.com/2011/03/05/terian-passes-away
- ↑ https://www.bbc.com/persian/iran/2011/03/110307_l03_terian_dies
- ↑ Аленуш Терян — мать современной иранской астрономии. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Interview with Alenoush Terian, Farsnews Wire Service [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Janet D. Lazarian. Encyclopedia of Iranian Armenians (неопр.). — Tehran: Hirmand Publisher, 2003. — ISBN 964-6974-50-3.
- ↑ Mother of Iranian astronomy dies at 90 [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Mother of Iranian astronomy honored (90th-year birthday ceremony) [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |