Аленічев Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Аленічев
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Анатолійович Аленічев
Народження 27 січня 1971(1971-01-27) (53 роки)
  Селище Меліораторів, Великолуцький район, Псковська область, РРФСР
Зріст 174 см
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
198?—1987 СРСР ДЮСШ-2 (Великі Луки)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1989 СРСР «Чайка» (Великі Луки) (амат.)
1990—1991 СРСР «Машинобудівник» (Пс) 37 (9)
1992 Україна «Приборист» 2 (0)
1993 Росія «Машинобудівник» (Пс) 22 (8)
1994—1995 Хорватія «Самобор» ? (?)
1995 Хорватія «Славонія» 7 (3)
1996 Бельгія «Генк» 5 (0)
1996 Росія «Енергія» (ВЛ) (амат.)
1997—1998 Росія «Енергія» (ВЛ) 73 (27)
1999 Росія «Псков-2000» (амат.)
2000—2005 Росія «Псков-2000» 166 (29)
2005 Росія «Луки-СКІФ» (амат.)
2006—2007 Росія «Псков-747» (амат.)
2008 Росія «Псков-747» 5 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2009
2015—2018
Росія «Псков-747»
Росія «Автофаворит» (Псков)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрій Анатолійович Аленічев (рос. Андрей Анатольевич Аленичев; 27 січня 1971, Селище Меліораторів, Великолуцький район, Псковська область, РРФСР) — радянський, російський футболіст та тренер. Старший брат футболіста Дмитра Аленічева. Майстер спорту Росії з футболу.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Навчався у загальноосвітній середній школі №6 міста Великі Луки. Футболом розпочав займатися у спортивному комплексі «Експрес» у тренера Леоніда Алексєєва, потім у ДЮСШ №2 у Г. І. Яковлєва. Почав кар'єру у Великих Луках. З 1987 по 1989 грав за аматорську команду радіозаводу «Чайка» у Ю. М. Макарова. З 1990 по 1991 рік був гравцем псковської команди «Машинобудівник». 1992 року кілька місяців виступав у клубі Першої української ліги за «Приборист». 1993 року повернувся до «Машинобудівника». З 1994 по 1995 рік виступав за хорватський «Самобор», потім перейшов в інший хорватський клуб «Славонію», за яку провів 7 матчів (3 голи) у найвищому дивізіоні чемпіонату Хорватії сезону 1995/96, після чого перейшов у бельгійський «Генк». З 1996 по 1998 рік виступав за команду «Енергія» (Великі Луки). З 1999 по 2005 рік виступав у команді «Псков-2000», у складі якої став майстром спорту. Завершив кар'єру 2008 року в клубі «Псков-747». Щорічно брати Аленічеви у Великих Луках організують матч пам'яті першого тренера Леоніда Івановича Алексєєва.

Входив у тренерський штаб «Пскова-747», який грав у другому дивізіоні: у 2009 – головний тренер, у 2010 – помічник В. П. Косогова. Був головним тренером команди «Автофаворит» (Псков), яка грала у змаганнях міста, області та МРО «Північно-Захід», а також у 2018 році зіграла в 1/256 фіналу Кубку Росії.

Адміністративна діяльність

[ред. | ред. код]

У листопаді 2006 року Андрій Аленічев був кандидатом на пост президента Псковської обласної федерації футболу, але за результатами виборів поступився Олексію Севастьянову. 19 січня 2007 року призначений віце-президентом вище вказаної організації. На цій посаді він займається роботою комітетів та комісій обласної федерації футболу та очолює діяльність комітету масового футболу. З березня 2012 року обраний депутатом Псковської міської Думи 5-го скликання. У березні 2013 року обраний головою псковської обласної федерації футболу[1].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1996 році закінчив Великолуцький державний інститут фізичної культури. 2009 року закінчив Міжгалузевий регіональний центр підвищення кваліфікації професійної перепідготовки «Вища школа тренерів» Російського державного університету фізичної культури, спорту та туризму.

Син Максим (народився 2001 року) – футболіст команди «Луки-Енергія».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Депутат Андрей Аленичев стал Председателем Федерации футбола Пскова. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]