Ален Рей
Ален Рей | |
---|---|
фр. Alain Reys | |
Ім'я при народженні | фр. Alain Marie Rey[1] |
Народився | 30 серпня 1928[5][6][…] Пон-дю-Шато, Пюї-де-Дом, Франція[1] |
Помер | 28 жовтня 2020[2][3][…] (92 роки) IX округ Парижа, Франція[8][1] |
Поховання | Пер-Лашез[9] |
Країна | Франція |
Діяльність | лексикограф, мовознавець |
Alma mater | Паризький літературний факультетd і Інститут політичних досліджень[10] |
Знання мов | французька[11] |
Заклад | France Interd, Europe 1d і Робер (видавництво) |
Членство | Commission d'enrichissement de la langue françaised |
У шлюбі з | Josette Rey-Deboved[12] і Danièle Morvand[13] |
Нагороди | |
IMDb | ID 1526201 |
Ален Рей, також Ален Ре (фр.: [a.lɛ̃ ʁɛ]; 30 серпня 1928 — 28 жовтня 2020)[14] — французький мовознавець, лексикограф і радіоведучий. Він був головним редактором видавництва французьких словників Dictionnaires Le Robert. Його дружина, Жозетт Рей-Дебов, також була його колегою.
Рей народився в Пон-дю-Шато (Пюї-де-Дом) 30 серпня 1928 року. Після вивчення політології, гуманітарних наук та історії мистецтва в Сорбонні Рей служив у 4-му полку туніських військ. Перебуваючи в Алжирі в 1952 році, він відповів на оголошення Поля Робера, який упорядковував новий французький словник і шукав лінгвістів. Рей став першим співробітником Робера над Dictionnaire alphabétique et analogique. Мережа лексикографів Робера розширювалася. З часом Рей одружився зі своєю колегою Жозетт Дебов у 1954 році. У 1964 році був опублікований перший словник Le Robert, а в 1967 році — скорочений словник Le Petit Robert.
Далі Рей керував публікацією багатьох інших словників під торговою маркою Le Robert: Petit Robert (1967); кишеньковий словник Micro Robert ; Petit Robert des noms propres (1974), словник власних імен; Dictionnaire des expressions et locutions (1979), словник фраз і виразів; Великий Робер французької мови, дев'ятитомна праця (1985); оновлена версія Nouveau Petit Robert de la langue française (1993) та Dictionnaire historique de la langue française (1992). 20 жовтня 2016 року опубліковано нове розширене видання Dictionnaire historique у двох томах.[15]
У 2005 році він опублікував Dictionnaire culturel en langue française.
Крім роботи над словниками, Рей мав статус статусом французької медійної знаменитості. У період з 1993 по 2006 рік він щодня з'являвся в ранковому радіошоу France Inter Sept neuf trente у трихвилинному заключному сегменті під назвою Le mot de la fin («Останнє слово»), у якому він у розважальній формі аналізував окремі слова французької лексики. Рей часто прикрашав ці сегменти політичними коментарями лібертаріанського характеру. Його остання передача з France Inter, яка транслювалася 29 червня 2006 року, розглядала слово salut («до побачення»).
Між 2004 і 2005 роками Рей також з'являвся після 8-годинних вечірніх новин на каналі France 2 у програмі під назвою Démo des Mots, в якому він пояснював історію французького фінансового жаргону.
У 2005 році міністр культури та комунікацій Франції присвоїв йому звання командора французького Ордена мистецтв і літератури (Ordre des Arts et des Lettres).
Рей також підписав Appel à la vigilance contre le néocréationnisme et les intrusions spiritualistes en science («Заклик до пильності щодо креаціонізму та релігійного втручання в науку»),[16] опублікованого у Франції в грудні 2005 року.
З вересня 2007 року Рей брав участь у недільному ранковому радіошоу Лорана Баффі на каналі Europe 1.
Рей помер у жовтні 2020 року у віці 92 років[14]
- Littré, l'humaniste et les mots, 1970
- La Lexicologie: Lectures, 1970
- Théories du signe et du sens, volume 1 (1973) and 2 (1976)
- Le Lexique: Images et modèles, 1977
- Les Spectres de la bande, essai sur la BD, 1978
- Noms et notions: la terminologie, coll. " Que sais-je? ", 1979 and 1992
- Le Théâtre (with Daniel Couty), 1980
- Encyclopédies et dictionnaires — Que sais-je?, 1982
- Révolution, histoire d'un mot, 1989
- Le reveil-mots, 1998
- Des mots magiques, 2003
- À mots découverts, 2006
- Antoine Furetière: Un précurseur des Lumières sous Louis XIV, 2006
- Mille ans de langue française. Histoire d'une passion, Perrin, 2007
- L'amour du français: contre les puristes et autres censeurs de la langue, Denoël, 2007
- Miroirs du monde: une histoire de l'encyclopédisme, Fayard, 2007
- Lexi-com'. Tome 1, De Bravitude à Bling-Bling, Fayard, 2008.
- Le français: Une langue qui défie les siècles, coll. " Découvertes Gallimard / Histoire " (nº 537). Paris: Gallimard, 2008.
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées
- ↑ а б Jedwab L. Alain Rey, l’un des maîtres d’œuvre du dictionnaire Le Robert, est mort — 2020.
- ↑ а б Робер (видавництво) (unspecified title) — 2020.
- ↑ а б Alain Rey, le visage du dictionnaire "Le Robert", est mort — 2020.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ GeneaStar
- ↑ AlKindi
- ↑ Alain Rey, célèbre linguiste et figure du dictionnaire "Le Robert", est mort — 2020.
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6498
- ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2020/10/28/alain-rey-l-un-des-maitres-d-uvre-du-dictionnaire-le-robert-est-mort_6057656_3382.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ французька Вікіпедія — 2001.
- ↑ https://www.ouest-france.fr/culture/livres/alain-rey-petillante-incarnation-du-dictionnaire-7032717
- ↑ а б «Alain Rey, l'un des maîtres d’œuvre du dictionnaire Le Robert, est mort», LeMonde.fr.
- ↑ La nouvelle édition augmentée (PDF). lerobert.com. Процитовано 23 квітня 2023.
- ↑ «La Bible contre Darwin», Le Nouvel Observateur 61, December 2005 — January 2006.
- Народились 30 серпня
- Народились 1928
- Уродженці Пюї-де-Дому
- Померли 28 жовтня
- Померли 2020
- Померли у Франції
- Поховані на кладовищі Пер-Лашез
- Випускники Інституту політичних досліджень
- Командори ордена «За заслуги» (Франція)
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Почесні доктори Монреальського університету
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Французькі мовознавці
- Французькі лексикографи
- Випускники Паризького університету
- Персоналії:Пюї-де-Дом