Алеран (граф Барселони)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алеран
фр. Aledramn (Aleran)
Народився 800
Помер 852[1]
Барселона, Іспанія
·загибель у битві
Національність франк
Діяльність граф
Знання мов каталанська
Титул граф Барселони
Посада Count of Barcelonad і count of Osonad
Термін 849852 роки
Попередник Вільгельм Септиманський
Наступник Одалрік
Конфесія католицтво
Батько Вільгельм Блуаський
У шлюбі з Вільдрута
Діти 1 син та 1 донька

Алеран або Адельрам (*Aleran, бл. 800 —852) — граф Труа у 820852 роках, маркіз Готії, граф Барселони, Ампуріаса і Руссільйона у 849—850 роках (спільно з Ізембартом Отенським).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження достеменно невідомо. За однією з версій він був членом однієї з бічних гілок імператорської династії Каролінгів. Син Вільгельма (Гійом), графа Блуа. Народився близько 800 року. Був прихильником імператора Людовика I Благочестивого.

У 820 році його призначено намісником Нурсії. Того ж року він стає графом Труа. У 834 році втратив батька. У 837 році Алеран брав участь у заснуванні абатства Монтермьо, потім він брав участь у поході короля Карла II Лисого проти військ його суперника Піпіна II, короля Аквітанського.

У 849 році на асамблеї в Нарбонні Алеран разом з Ізембартом Отенським був уповноважений підпорядкувати території, що підтримували Піпіна II і належали Вільгельму Септиманському. При цьому Алеран отримав титул маркіза Готії та графа Барселони.

Успішно провівши кампанію проти графа Вільгельма Септиманского, перемігши його арабського союзника Абд аль-Карім ібн Абд аль-Вахід ібн-Мугіта, Алеран і Ізембарт у 850 році захопили Барселону, Руссільйон і Ампуріас. Алеран і Ізембарт разом правили Барселоною до 852 року, коли під час облоги міста арабами Алеран загинув. Після цього графом Барселонським призначено Одалріка.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Вільдрута, донька Роберта III, графа Вормса

Діти:

  • Алеран (Адельрам) II (д/н-885), граф Лаона
  • Вандільмода

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kienast, Walter: Die fränkische Vasallität; von den Hausmeiern bis zu Ludwig dem Kind und Karl dem Einfältigen; Frankfurt a.M: Klostermann; 1990
  • Collins, Roger (1995). Early medieval Spain: unity in diversity, 400—1000. Palgrave Macmillan. p. 301. ISBN 978-0-312-12662-9.
  • René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635
  1. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.