Алкімеда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алкімеда
Ἀλκιμέδη
Міфологіядавньогрецька
Значення імені«могутня хитрість»
МісцевістьІолк
Заняттяцариця
БатькоФелак
МатиКлімена
ЧоловікЕсон
ДітиЯсон, Промах
Пов'язані персонажіПелій, Хірон

Алкіме́да (грец. Ἀλκιμέδη) — персонаж давньогрецької міфології, дочка Філака (онук Еола) і Клімени (дочка Мінія), дружина царя Іолка Есона, мати ватажка аргонавтів Ясона.

Пелій, брат Есона по матері, відняв у нього законну владу в Іолку. Щоб вберегти щойно народженого Ясона, Алкімеда оплакала його наче мертвонародженого, а потім потайки віднесла на гору Пеліон і віддала на виховання кентаврові Хірону. Коли Пелій змусив її чоловіка Есона покінчити самогубством і безжально розбив об підлогу палацу голову їхнього маленького сина Промаха, який народився вже після відплиття аргонавтів, Алкімеда покінчила з життям, проклявши узурпатора.

За іншою версією, дружину Есона і мати Ясона звали Полімеда.

Джерела

[ред. | ред. код]