Аллеров Юрій Володимирович
| Юрій Аллеров Аллеров Юрій Володимирович | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-полковник | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||
| Народження | 6 лютого 1964 (60 років) Львів, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | ||||||||||||||
| Alma Mater | Національний університет оборони України | ||||||||||||||
| Ступінь | Кандидат військових наук | ||||||||||||||
| Псевдо | «Карпати» | ||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||
| Роки служби | 1985-2014,2015—2019 | ||||||||||||||
| Приналежність | СРСР → Україна | ||||||||||||||
| Вид ЗС |  МВС України | ||||||||||||||
| Формування |  Національна гвардія | ||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 Аллеров Юрій Володимирович у Вікісховищі | |||||||||||||||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Семенівка. 5 травня. Відео Національної гвардії України на YouTube
|
Ю́рій Володи́мирович А́ллеров (нар. 6 лютого 1964, м. Львів, УРСР, СРСР) — український воєначальник, генерал-полковник (23 серпня 2017), командувач Національної гвардії України (з 30 грудня 2015 — по 7 травня 2019).
Юрій Аллеров народився 6 лютого 1964 року у м. Львові. У 1985 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове училище імені С. М. Кірова. Наприкінці 1980-х служив в Грузії. З 1992 повернувся служити в Україну, ніс службу в місті Рава-Руська [1]. У 1997 році став випускником Академії Збройних сил України оперативно-тактичного факультету[2].
З вересня 2010 року — начальник управління Західного ТрК Внутрішніх військ МВС України.
10 березня 2011 року Аллерову було присуджено науковий ступінь кандидата військових наук за результатами захисту дисертації за спеціальністю «Службово-бойова діяльність сил охорони правопорядку»[3].
23 серпня 2011 року Юрію Аллерову було присвоєно військове звання генерал-майора[4].
У 2012 році був призначений начальником управління Південного територіального командування ВВ МВС України. У серпні того ж року Аллеров знову обійняв посаду начальника управління Західного ТрК ВВ МВС України, що навесні 2014 року стало структурним підрозділом Національної гвардії[5].
23 серпня 2014 року Юрію Аллерову Указом Президента України № 678/2014 було присвоєно звання генерал-лейтенанта[6].
Учасник розробки та реалізації військових операцій під час АТО. З 1 квітня 2015 до грудня 2015 — головний інспектор Міністерства оборони України.
30 грудня 2015 року, Президент України Петро Порошенко призначив Юрія Аллерова на посаду командувача Національною гвардією України (Указ № 733/2015 від 30 грудня 2015 р.)[7][8].
23 серпня 2017 року було присвоєно військове звання генерал-полковника[9].
7 травня 2019 року, Юрій Аллеров був звільнений з посади командувача Національною гвардією України[10].
 | Цей розділ потребує доповнення. |
14 травня 2019 року, колишнього командувача Національною гвардією Юрія Аллерова було затримано Національним антикорупційним бюро України (НАБУ). НАБУ також провело обшуки в будинках Національної гвардії України та будівельної корпорації «Укрбуд девелопмент» у справі про будівництво житла для військовослужбовців[11]. Того ж дня, НАБУ повідомило про підозру Аллерову в причетності до розтрати 81 млн гривень під час будівництва житла для військових. Йому інкримінувався злочин за частиною 5 статті 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України[12].
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (18 квітня 2016) — за особисті заслуги у захисті територіальної цілісності Української держави, мужність і високий професіоналізм, виявлені у протидії проявам сепаратизму в Харківській області у квітні 2014 року[13];
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[14];
- Медаль «За бездоганну службу» III ст.;
- Медаль «Захиснику Вітчизни»;
- Медаль «10 років МВС України»;
- Медаль «15 років МВС України»;
- Медаль «За сумлінну службу» (МВС України);
- Відзнака «Почесний громадянин міста Святогірськ» — за активну участь у боротьбі з озброєним сепаратистським рухом на території міст Святогірська, Слов'янська і Слов'янського району, недопущення розповсюдження бандитських формувань, забезпечення гуманітарної місії по розміщення вимушених переселенців у безпечних місцях[15].
Одружений з Галиною Аллеровою. Подружжя має доньку Катерину [16].
Син Юрія Аллерова, командир окремого загону спеціального призначення «Омега» Західного територіального управління Національної гвардії України полковник Владислав Аллеров загинув 30.05.2022 року в боях з агресором в районі м. Ізюма на Харківщині в ході відбиття російського вторгнення в Україну[17][18].
Онук Микита – першокурсник Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут [1].
- Генерал-лейтенант Юрій Аллеров: «Перед війною головною метою Росії були не Донецьк і Луганськ, а інше місто» [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Юрій Аллеров, генерал-лейтенант, командувач Національної гвардії України. У 2016 році ми повністю змінили систему підготовки військ і особового складу [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б "Із його загибеллю Нацгвардія багато втратила…": пам’яті полковника Владислава Аллерова Источник: https://censor.net/ru/r3403037.
- ↑ Аллеров Юрий. LIGA. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Чим відомий генерал Юрій Аллеров і що означає його затримання. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 861/2011 «Про присвоєння військових і спеціальних звань»
- ↑ Аллеров Юрий. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 678/2014 «Про присвоєння військових і спеціальних звань»
- ↑ Указ Президента України № 733/2015 "Про призначення Ю.Аллерова командувачем Національної гвардії України". president.gov.ua. 30 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2016.
- ↑ Порошенко призначив командувачем Нацгвардією Аллерова (фото). ukranews.com. Українські новини. 31 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 247/2017 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Указ Президента України № 196/2019 від 7 травня 2019 року «Про звільнення Ю. Аллерова з посади командувача Національної гвардії України»
- ↑ НАБУ затримало екс-командувача Нацгвардією Аллерова та 2 керівників "Укрбуду". 14.05.2019, 15:34
- ↑ НАБУ повідомило про підозру Аллерову в причетності до розтрати 81 млн гривень держкоштів. 15.05.2022, 10:34
- ↑ Указ Президента України від Про відзначення державними нагородами України року № 162/2016 «18 квітня 2016»
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 501/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Аллеров Юрій Володимирович. svyatogirsk.com.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Юрій Аллеров - біографія, освіта, сім'я, кар'єра, компромат. MY.UA (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Син генерала Аллерова, екскомандувача Нацгвардії, загинув у бою. censor.net (укр.). Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ На війні з РФ загинув син екскомандувача Нацгвардії Владислав Аллеров. 02.06.2022, 16:52
.png) |
|  | |
- Генерал-полковники (Україна)
- Народились 6 лютого
- Народились 1964
- Уродженці Львова
- Випускники Національного університету оборони України
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою «Закон і честь»
- Нагороджені медаллю «10 років МВС України»
- Нагороджені медаллю «15 років МВС України»
- Нагороджені медаллю «За сумлінну службу» (МВС України)
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Випускники Санкт-Петербурзького вищого загальновійськового командного училища імені С. М. Кірова
- Кандидати військових наук України
- Національні гвардійці України
- Командувачі НГУ