Алмазов Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Алмазов
Народився20 січня 1902(1902-01-20)
Єсаулівка, Російська імперія
Помер23 травня 1972(1972-05-23) (70 років)
Вінниця, УРСР
ПохованняПідлісне (Центральне) кладовище
Alma materХарківський медичний інститут (1927)
Галузьморфологія, гістологія
ЗакладХарківський медичний інститут (1927—1941)
Київський медичний інститут (1937—1938)
Ленінградський юридичний інститут (1941—1944)
Вінницький медичний інститут (1944—1969)
Посадаасистент, доцент, професор, завідувач кафедри
Вчене званняпрофесор (1951)
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1950)
Відомий завдяки:дослідженням морфології крові та кровотворних органів, форменних елементів крові в антенатальному та постнатальному періодах

Іван Васильович Алмазов (20 січня 1902, Єсаулівка — 23 травня 1972, Вінниця) — український науковець-морфолог, гістолог, педагог. Доктор медичних наук (1950), професор (1951). Дослідник морфології крові та кровотворних органів, форменних елементів крові в антенатальному та постнатальному періодах.

Наукову діяльність розпочав у Харкові, де майже 15 років працював на кафедрі гістології Харківського медичного інституту (1927—1941). Під час німецько-радянської війни переїхав до Вінниці, де протягом 25 років керував кафедрою гістології Вінницького медичного інституту (1944—1969)[1]. Учень професора Володимира Рубашкіна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 січня 1902 року в селі Єсаулівка (нині в складі міста Розсош Воронезької області РФ).

У 1927 році закінчив кафедру гістології Харківського медичного інституту, де відтоді й працював асистентом, з 1939 року — доцентом. Учень професора Володимира Рубашкіна.

Могила Івана Алмазова, Підлісне (Центральне) кладовище

Протягом року (1937—1938) обіймав посаду старшого асистента кафедри гістології Київського медичного інституту. З 1941 року — доцент кафедри судової медицини Ленінградського юридичного інституту, який тоді розташовувався в місті Джамбул, КРСР[1].

У 1944 році переїхав до Вінниці, де обійняв посаду виконувача обов'язків заступника директора Вінницького медичного інституту. З 1946 року — завідувач кафедри гістології, брав активну участь у її повоєнній відбудові. У 1950 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Походження кров'яних пластинок». Через рік затверджений у вченому званні професора[2].

У 1969 році вийшов на пенсію через хворобу[2]. Помер у 70-річному віці 23 травня 1972 року. Похований на Підлісному (Центральному) кладовищі Вінниці.

Науковий доробок (частковий)

[ред. | ред. код]
  • Морфогенез кровяных пластинок при лейкозах // Сб. науч. работ Винн. мед. ин-та. Винница, 1963.
  • Морфологические и гистохимические изменения форменных элементов крови и кровотворных органов под влиянием фигона // Тез. Всеукр. конф. гематологов. К., 1963
  • Сравнительная морфология отводящих путей глаза человека и некоторых видов животных // Мат. 5-й науч. конф. по возрастной морфологии. Москва, 1964
  • З історії кафедри гістології та ембріології Вінницького медінституту / І. В. Алмазов // Молодий медик. — 1967. — 18 берез. (№ 11)
  • Краткий очерк истории кафедры гистологии и эмбриологии // Основные этапы и направления деятельности Винницкого медицинского института им. Н. И. Пирогова: (материалы юбилейной научной конференции ВМИ) / отв. ред. М. П. Рудюк. — Київ: Здоров'я, 1969. — С. 57–60.
  • Атлас по гистологии и эмбриологии: [Учеб. пособие для мед. ин-тов]. — Москва: Медицина, 1978. — 543 с. : ил.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]