Перейти до вмісту

Алмалицький гірничо-металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алмалицький гірничо-металургійний комбінат
Типпідприємство і публічна компанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаакціонерне товариство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лістинг на біржіTashkent Stock Exchanged[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ISINUZ7000550002 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1949 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираАлмалик Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціякадмій
цинк
молібден
вольфрам
ammonium perrhenated
телур Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники36 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
agmk.uz Редагувати інформацію у Вікіданих

Алмалицький гірничо-металургійний комбінат — підприємство з видобутку і переробки мідно-молібденових, свинцево-цинкових та золотих руд в Узбекистані.

Думпкари з рудою на станції Пост-Розв'язка Алмалицького ГМК

Історія

[ред. | ред. код]

Видобуток руд у цьому районі вівся з III-II тис. до н. е.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Відпрацьовував, відпрацьовує або буде відпрацьовувати мідно-молібденові руди родовищ Кальмакир, Сари-Чеку, Йошлик (Дальнєє), свинцево-цинкові руди родовищ Кургашинкан, Алтин-Топкан, Пай-Булак, Чал-Ата, Північний Алтин-Топкан, Уч-Кулач, золоторудні родовища Каульди, Кизил-Алма.

Основний промисловий центр — місто Алмалик.

Технологія розробки

[ред. | ред. код]

Включає або включав численні рудники — Кальмакир, Алтин-Топкан, Кургашинкан, Пай-Булак, Сари-Чеку, Каульди, Кайрагач, Кочбулак, Кизил-Алма, Гузаксай, Пірміраб, Хандіза, Уч-Кулач. Станом на першу половину 2020-х ведеться спорудження гігантського кар'єру Йошлик-1.

Руда проходить підготовку на двох збагачувальних фабриках і станом на початок 2020-х ведеться будівництво третьої.

Отримані концентрати спрямовуються на мідеплавильний та цинкоплавильний заводи. Станом на початок 2020-х ведеться будівництво ще одного мідеплавильного заводу.

Крім того. у складі комбінату діють Ангренська та Чадацька фабрики з вилучення золота.

В 2000 році комібнат вилучав з руд 13 хімічних елементів, випускав мідь, цинк, кадмій, золото, срібло, мідний і молібденовий концентрати, селен, телур, сульфатну кислоту, мідний та цинковий купорос та інші продукти. Готувалось вилучення ренію і осмію з молібденового концентрату.

Молібденовий концентрат АГМК міг відправляти на належний Узбецькому комбінату тугоплавких та жаростійких металів металургійний завод у Чирчику, а в 2015-му цей завод передали до складу АГМК. Крім того, АГМК узявся опікуватись проектом переробки техногенних відходів вольфрамового рудника Інгічке і в 2022-му оголосили про отримання першої продукції за цим напрямком.

В 2020-му до складу АГМК передали Кизилкумський фосфоритний комплекс, який первісно належав до Навоїйського гірничо-металургійного комбінату, оскільки теріторіально був розташований між його родовищами.

Додаткова інформація

[ред. | ред. код]

Серед споживачів сульфатної кислоти можливо відзначити розташований неподалік комплекс виробництва добрив у Алмалику.

В 2022-му оголосили про угоду з АГМК з Ісфаринським металургійним заводом, що має працювати з отриманою від АГМК свинцевою рудою для виробництва кількох видів продукції, зокрема, сульфату міді та сульфату цинку.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]