Алондра східна
| Алондра східна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calendulauda alopex (Sharpe, 1890) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Mirafra alopex | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ало́ндра східна[2] (Calendulauda alopex) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Східній Африці. Деякі дослідники вважають цей вид конспецифічним з білочеревою алондрою.
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 23 г. Довжина дзьоба становить 1,5-1,7 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови і верхня частина тіла рудуваті, смужки на них відсутні. Над очима білуваті "Брови", які різко контрастують з коричневими скронями. Підборіддя, горло і верхня частина грудей білі, груди мають рудуватий відтінок, боки поцятковані рудувато-коричневими смужками. Решта нижньої частини тіла біла. У представників підвиду C. a. intercedens забарвлення верхньої частини тіла варіюється від темно-піщано-коричневого до рудувато-коричневого, верхня частина тіла у них поцяткована темними смужками. Груди рудувато-коричневі. поцятковані темно-коричневими смужками. Решта нижньої частини тіла жовтувато-біла. У представників цього підвиду навколо очей є світло-охристі кільця.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. a. intercedens (Reichenow, 1895) — від східної і південної Ефіопії і заходу Сомалі до східної Уганди, Кенії і північної Танзанії;
- C. a. alopex (Sharpe, 1890) — крайній схід Ефіопії і північ Сомалі.
Східні алондри мешкають в Ефіопії, Сомалі, Кенії, Танзанії і Уганді. Вони мешкають в сухих чагарникових заростях і на луках. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами і насінням, яких шукають на землі. Сезон розмноження триває з березня по червень.
- ↑ BirdLife International (2016). Calendulauda alopex.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 05 березня 2022.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |