Алонж (історія костюма)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d1/Ivan_Nikitin_-_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D0%93.%D0%98.%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_Google_Art_Project.jpg/220px-Ivan_Nikitin_-_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D0%93.%D0%98.%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0_-_Google_Art_Project.jpg)
Ало́нж (фр. allonge від фр. allonger — подовжувати) — перука з довгими хвилястими пасмами. Була уведена при дворі короля Людовика XIV (1638—1715) у другій половині XVII ст. Вважається, що мода на подібні перуки виникла через те, що король занадто рано почав лисіти і не міг змиритися з цим. Надягнувши пишну перуку, Король-Сонце «прирік» на носіння алонжів всю Європу. Оскільки «істинно королівська перука» мала нагадувати левову гриву, спочатку його виготовляли біляво-рудуватим. Спочатку ці перуки були схожі на велику пухнасту "хмару". З часом найпопулярнішими стали білосніжні алонжі.
На початку XVIII століття алонж дещо змінився — він став коротшим і компактнішим. Вкорочений варіант алонжу називали «бінет». У наш час алонжі носять судді та парламентарії у Великій Британії та Австралії.
У Росії алонж набув розповсюдження з початком реформ Петра I.
- Hairstyles of the world. Amsterdam. The Pepin Press.2003.
|