Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга
| Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга Alonso de Ercilla y Zúñiga | |
|---|---|
| ісп. Alonso de Ercilla y Zúñiga | |
 | |
| Народився | 7 серпня 1533 Мадрид, Іспанія |
| Помер | 29 листопада 1595 (62 роки) Мадрид, Іспанія |
| Країна | Іспанія |
| Національність | Іспанець |
| Діяльність | Військовик, поет |
| Знання мов | іспанська[1][2][2] |
| Жанр | поезія і оповідна поезіяd |
| У шлюбі з | Марія де Батн |
| Автограф |  |
Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга (ісп. Alonso de Ercilla y Zúñiga, 7 серпня 1533, Мадрид — 29 листопада 1595, Мадрид) — іспанський ідальго, солдат і поет.
Батько був відомим юристом, але помер, коли хлопцю виповнився один рік. Мати була придворною дамою принцеси Марії, сестри короля Філіпа. І коли та вийшла заміж за ерцгерцога Максиміліана, виїхала в Чехію разом з принцесою. Хлопця виховували няньки, а 1548 року його було призначено пажем спадкоємця престолу, згодом короля Філіпа II. На цій посаді Ерсійя відвідав Італію, Німеччину і Нідерланди, був 1554 року на весіллі свого пана з Марією Англійською. Під час палацових свят у Лондоні зустрівся з адміралами, що прибули з Перу і Чилі. Непосидючий аристократ, звиклий до комфорту і безпеки, домовився про подорож до Чилі.
Почувши, що готується експедиція для підкорення арауканів в Чилі, він приєднався до конкістадорів. Він добре проявив себе протягом кампанії, але, посварившись з товаришем, був засуджений до страти в 1558 році своїм командиром, генералом Ґарсією Уртадо де Мендоса. Страта була замінена на ув'язнення, з якого Ерсійя був скоро звільнений, після чого він узяв участь у битві при Кіпео (14 грудня 1558 року).
Він повернувся до Іспанії в 1562 році, відвідав Італію, Францію, Німеччину, Богемію, і в 1570 одружився з Марією де Батн, шляхтянкою з роду Санта-Крус. У 1571 він став лицарем ордена Сантьяго, а в 1578 році він поступив на службу до короля Філіпа II, прийнавши участь у місії до Сарагоси. Він постійно скаржився на бідність, проте залишив достатній статок, і був дуже розчарований, що йому не досталася посада міністра закордонних справ.
Його головною роботою є Ла Араукана (La Araucana), поема, в основу якої лягли події воєн, в яких він брав участь. Поема складається з трьох частин, з яких перша, написана в Чилі і опублікована 1569 року, строго дотримується історичних фактів; друга, опублікована 1578 року, містить погляди поета та багато романтичних елементів; і третя, написана в 1589—1590 роках, містить, на додаток до основної теми, численні сторонні епізоди. Багато критиків вважають поему найуспішнішим іспаномовним епічним твором часів Відродження. Видання мало поширення в Іспанії. Поему навіть згадав в книзі «Дон Кіхот» Сервантес.
- 3114 Ерсілла — астероїд, названий на честь поета[3].
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.