Альбицький Олексій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбицький Олексій Андрійович
Народився 13 травня 1860(1860-05-13)
Кінешма, Костромська губернія, Російська імперія
Помер 1 жовтня 1920(1920-10-01)[1] (60 років)
Харків, Харківська губернія, Українська СРР
Країна  Російська імперія
Діяльність хімік
Заклад Казанський державний університет
Аспіранти, докторанти Dmitry Markod

Олексій Андрійович Альбицький (13 (за іншими даними — 20) травня 1860, Кінешма Костромської губернії — 1 вересня 1920, Харків) — хімік, професор Харківського університету

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1878 р. закінчив Костромську гімназію, у 1882 р. природничий факультет Санкт-Петербурзького університету (навчався у О. Бутлерова та Д. Менделєєва).

З 1882 — вільний слухач Казанського університету.

У 1883 р. був призначений сверхштатним лаборантом по аналітичній хімії на медичному факультеті. З 1884 р. працював лаборантом при лабораторії технічної хімії, з 1885 р. -неорганічної хімії, а з 1889 -органічної хімії. З 1889 р в званні приват-доцента вів практичні заняття з кількісного хімічного аналізу і викладав якісний аналіз.

У 1898 р отримав ступінь магістра, захистив дисертацію «Про деякі перетвореннях олеїнової та інших близьких до неї кислот».

У 1902 р. отримав ступінь доктора хімії, став екстраординарним професором.

У 1903 р. переведений до Харківського університету. Працював екстраординарним професором, з 1905 — ординарним професором. Водночас з 1904 р. працював професором Харківського ветеринарного інституту.

Був організатором органічної та хімічної лабораторій Вищих жіночих курсів.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів — дослідження вуглеводнів олефінового ряду та їхніх похідних, стереоізометрія кислот цього ряду. Встановив можливість переходу жирних діоксикислот у ненасичені кислоти. Запропонував спосіб отримання ангідридів вищих жирних кислот.

Обрані праці[ред. | ред. код]

  • Исследование β-дипропилакриловой кислоты, получаемой из β-дипропилэтиленмолочной кислоты // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1883. Т. 15.
  • О светопреломляющей способности углеводорода C12H20, получаемого из аллилдиметилкарбинола // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1883. Т. 15.
  • О некоторых превращениях олеиновой и других близких к ней кислот. Казань, 1898.
  • К вопросу о стереоизометрии в ряду непредельных одноосновных кислот. Казань, 1902.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Альбицкий Алексей Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]