Альбрехт Окс

Альбрехт Окс
нім. Albrecht Otto Bismarck Ochs
Народився	30 вересня 1896(1896-09-30) Берлін
Помер	20 липня 1986(1986-07-20) (89 років)
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Військове звання	Майор
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний знак «За вірну службу» Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Спортивний знак СА Почесний Кубок Люфтваффе

Альбрехт Отто Бісмарк Окс (нім. Albrecht Otto Bismarck Ochs; 30 вересня 1896, Берлін — 20 липня 1986) — німецький військовий льотчик, майор резерву люфтваффе, доктор права.

Біографія

Син Пауля Окса, придворного архітектора німецького імператора. Свої імена одержав на честь Отто фон Бісмарка, з яким його батько був особисто знайомий.

У вересні 1914 року разом із братами Вольфґанґом і Ебергардом вступив добровольцем у 5-й гвардійський піхотний полк. Учасник Першої світової війни, брав участь в боях у Фландрії і Галичині. 15 лютого 1917 року поступив на курси пілота, в листопада зарахований у 4-ту бомбардувальну ескадру. 3 січня 1918 року збив ворожий літак. Влітку 1918 року захворів на пневмонію і потрапив у військови лазарет у Франкфурті-на-Одері, де і зустрів кінець війни. Після війни залишився на військовій службі, учасник Каппського заколоту. Згодом вийшов у відставку, вивчав право і влаштувався на роботу в Берлінський суд. В 1938 році поступив на службу в люфтваффе, льотчик-винищувач.

Під час Другої світової війни займав наступні посади:

• Командир 4-ї ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (16 квітня — 30 червня 1940);
• Командир 9-ї ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (1 липня — 30 вересня 1940);
• Командир запасної ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (1 жовтня 1940 — 31 січня 1941);
• Командир запасної групи 51-ї винищувальної ескадри (13 березня — 15 червня 1941);
• Командир 1-ї групи 53-ї винищувальної ескадри (16 червня 1941 — 30 квітня 1942);
• Командир 1-ї групи 27-ї винищувальної ескадри (1 травня — 16 серпня 1942);
• Офіцер нічної винищувальної авіації (17 серпня 1942 — 15 грудня 1943);
• Офіцер 4-ї винищувальної дивізії (16 грудня 1943 — 14 лютого 1944);
• Командир 1-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (25 березня — 7 квітня 1944);
• Командир 3-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (8 квітня — 6 липня 1944);
• Командир 1-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (7 липня — 15 серпня 1944);
• Інструктор 1-ї запасної ескадри (9 лютого — квітень 1945).

Звання

• Унтер-офіцер (вересень 1915)
• Віцефельдфебель (1917)
• Лейтенант резерву
• Оберлейтенант резерву
• Гауптман резерву (26 лютого 1939)
• Майор резерву (квітень 1941)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу (30 травня 1915)
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) (12 січня 1918)
• Залізний хрест 1-го класу (8 червня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Нагрудний знак пілота (8 червня 1938)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач (21 грудня 1938)
• Спортивний знак СА (20 вересня 1939)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (1940)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (4 червня 1940)
  • 1-го класу (12 липня 1940)
• Почесний знак «За вірну службу» 2-го ступеня (25 років) (1 серпня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (11 жовтня 1940)
• Авіаційна планка винищувача в сріблі (27 травня 1941)
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія) (16 серпня 1942)

Посилання

• Біографія Альбрехта Окса. [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.]