Альбін Еш

Альбін Еш
Альбін Еш
нім. Albin Esch
Народився	22 червня 1901; Дібург, Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер	3 березня 1959 (57 років); Шорндорф, Waiblingend, Баден-Вюртемберг, ФРН
Діяльність	офіцер
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Нарукавна стрічка «Крит»
	Золотий німецький хрест
	; ; ;

Альбін Еш (нім. Albin Esch; 22 червня 1901, Дібург — 3 березня 1959, Шорндорф) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

25 квітня 1919 року вступив у фрайкор фон Еппа, 25 липня — у тимчасовий рейхсвер. 1 жовтня 1921 року звільнений у відставку. 22 листопада 1923 року повернувся в армію. З 15 жовтня 1935 року — командир 3-ї, з 10 листопада 1938 року — 14-ї роти 41-го піхотного полку. Учасник Польської кампанії. З 26 січня 1940 року — командир 3-го батальйону свого полку. Учасник Французької кампанії. З 9 вересня 1940 року — командир 3-го батальйону, з 22 жовтня — 15-ї роти 85-го піхотного (потім — гірського) полку 5-ї гірської дивізії. Учасник Балканської кампанії і Критської операції. Відзначився під час взяття форту Істібей. З 10 квітня 1942 року — командир 206-го гірського полку 7-ї гірської дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. З 13 лютого по 15 березня 1945 року пройшов курс командира дивізії. З 21 квітня 1945 року виконував обов'язки командира піхотної дивізії «Деберіц». 8 травня взятий в полон радянськими військами. 15 грудня 1949 року звільнений.

Звання

Шутце (25 квітня 1919)
Обершутце (1 грудня 1924)
Кандидат в унтерофіцери (23 вересня 1927)
Єфрейтор (1 грудня 1927)
Унтерофіцер (1 квітня 1928)
Унтерфельдфебель (1 квітня 1930)
Оберфельдфебель (1 грудня 1930)
Лейтенант (1 вересня 1934)
Оберлейтенант (20 січня 1935)
Гауптман (1 серпня 1935)
Майор (20 листопада 1940)
Оберстлейтенант (4 серпня 1942)
Оберст (1 лютого 1943)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 нагороди одночасно.
Залізний хрест
- 2-го класу (4 вересня 1939)
- 1-го класу (15 червня 1940)
Відзначений у Вермахтберіхт (2 травня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (13 червня 1941)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 травня 1942)
Орден «За хоробрість» 4-го ступеня (Третє Болгарське царство; 10 червня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 вересня 1942)
Нарукавна стрічка «Крит»
Нарукавний знак керівника гірських військ
Орден Хреста Свободи 2-го класу з дубовим листям (Фінляндія; 22 березня 1944)
Німецький хрест в золоті (13 січня 1945)

Література

Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945.