Альдо Конті
| Альдо Конті | |
|---|---|
| італ. Aldo Conti | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1920-ті |
| Місце народження | Сицилія, Королівство Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Професії | співак |
| Інструменти | вокал[d] |
Альдо Конті (італ. Aldo Conti) — італійський співак.
Альдо Конті народився на Сицилії в кінці 1920-х. Він співав і грав на піаніно з 6-річного віку. В юності Альдо почав вивчення юриспруденції, але після перемог у 16-річному віці в регіональному і національному конкурсах співаків, що проводилися італійським радіо залишив навчання і вирішив продовжити кар'єру співака[1].
У 1952 році Альдо Конті емігрував до Канади й оселився у Монреалі, де швидко знайшов роботу. Він виступав у клубах і щотижня брав участь у випусках радіо-програми «Montreal Mattinee»[2].
У 1958 році Альдо Конті протягом року працював у Нью-Йорку[1], де в той час гастролював французький акордеоніст Джо Базіль (Jo Basile), який був законтрактований американською звукозаписною компанією Audio Fidelity для запису серії довгограючих платівок по новій технології запису звуку[3].
На диску Café Italiano було записано 12 неаполітанських та італійських пісень, які виконав Альдо Конті у супроводі акордеона Джо Базіля і вокально-інструментального ансамблю[4].
Шість з цих пісень були випущені в СРСР на багатьох платівках і отримали величезну популярність.
Пісні, перевидані в СРСР:
- Chella là (Enzo Di Paola — Taccani — Umberto Bertini — 1955)
- Guaglione (Nisa — Giuseppe Fanciulli — 1956)
- Sophia (E. Caputo — Framel — 1955)
- 'O Cucciariello (Roberto Murolo — Nino Oliviero — 1951)
- Lazzarella (Riccardo Pazzaglia — Domenico Modugno — 1957)
- Maruzzella (Enzo Bonagura — Renato Carosone — 1954)
Інші пісні з диска 'Café Italiano':
- Peppinella
- Miguel
- Scapricciatiello (Pacifico Vento — Ferdinando Albano — 1954)
- La Panse' (Luigi Pisano — Furio Rendine — 1953)
- Mazzolin di Fiori (автор невідомий — 1904)
- Pizza Pizza (Jo Basile — Frey)
Інші записи Альдо Конті невідомі. На деяких дисках він вказаний виконавцем пісні Blue Canary (Vince Fiorino), але, швидше за все, на них записані голоси Карло Буті і Маріси Фйордалізо.
У 1972 році Альдо Конті переїхав до США і оселився у місті Вілмінгтон (Делавер), де працював співаком і акомпаніатором в готелі DuPont[1], але вже в 1973 році він повернувся в Європу[5]. Подальша його доля невідома.
Альдо Конті одружився під час перебування в Канаді. У нього народився син приблизно в 1956 році, а двома роками пізніше — доньки-двійнята[1].
- ↑ а б в г Eleanor Goetz. ‘Arrivederci Roma’ is now Hello Wilmington // The Morning News, Wilmington (Delaware) : газета. — 1972. — Число 16. — 9. Архівовано з джерела 14 серпня 2019. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Lawyer Becomes Singer In Switch Of Careers // The Gazette, Montreal : газета. — 1962. — Число 1. — 6. — С. 12. Архівовано з джерела 30 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Jo Basile. Biography. last.fm. 10 лютого 2008.
- ↑ Jo Basile, Accordion And Orchestra - Cafe Italiano. Discogs. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 29 вересня 2016.
- ↑ Otto Dekom. "Click!" seems more like clod // The Morning News, Wilmington (Delaware) : газета. — 1973. — Число 3. — 7. — С. 22. Архівовано з джерела 3 жовтня 2016. Процитовано 27 червня 2020.
